Медалін Мейс, у шлюбах Мюррей O'Гейр (13 квітня 1919, Піттсбург, Пенсільванія, США — 29 вересня 1995, Остін, США) — американська активістка атеїзму та фемінізму, адвокатка, журналістка та письменниця, що підтримувала атеїзм та розділення церкви і держави.

1963 року заснувала компанію «Американські атеїсти», яку очолювала до 1986 року, після чого її змінив син Джон Гарт Мюррей. Вона створила перші номери журналу .

О'Гейр відома за судовим процесом Мюррей проти Керлетт, в ході якого оскаржувалася політика обов'язкових молитов і читання Біблії в державних школах Балтимора, в якому позивачем був її перший син . Разом зі справою (1963) її слухав Верховний суд США, який постановив, що офіційно санкціоноване обов'язкове читання Біблії в американських державних школах є неконституційним. На подібних підставах Верховний суд заборонив офіційну молитву в школах у справі (1962). Через «Американські атеїсти» О'Гейр подала багато інших позовів з питань розділення церкви і держави.

1995 року О'Гейр, її другого сина Джона Гарта Мюррея і її внучку й прийомну дочку Робін Мюррей О'Гейр убив Девід Роланд Вотерс, засуджений за кримінальний злочин колишній співробітник «Американських атеїстів». Тіла не були знайдені, поки Вотерс, після його засудження, не привів владу до місця поховання.

Біографія Медалін Мейс народилася 13 квітня 1919 року в районі Бічв'ю в Піттсбурзі, штат Пенсільванія, в сім'ї Лени Крістіни (до шлюбу Шолле) і Джона Ірвіна Мейса. Вона мала старшого брата Джона Ірвіна-молодшого (відомого як «Ірв»). Їхній батько мав шотландсько-ірландське походження, а мати — німецьке. У 4 роки Медалін охрестили в пресвітеріанській церкві її батька; її мати була лютеранкою. Сім'я переїхала в Огайо, і 1936 року Мейс закінчила Россфордську середню школу в Россфорді.

1941 року Мейс одружилася зі сталеваром Джоном Генрі Ротсом. Вони розлучилися, коли обидва вступили на військову службу під час Другої світової війни, він — у Корпус морської піхоти США, а вона — в Жіночий корпус армії США. У квітні 1945 року, працюючи криптографкою в Італії, почала стосунки з офіцером Вільямом Дж. Мюрреєм-молодшим, одруженим католиком. Він відмовився розлучитися. Мейс розлучилася з Ротсом і прийняла ім'я Медалін Мюррей. Після повернення в Огайо народила сина від Мюррея і назвала його Вільямом Дж. Мюрреєм III (на прізвисько «Білл»).

1949 року Мюррей здобула ступінь бакалавра в . Вона здобула ступінь юриста в , але не склала іспиту на адвоката.

Переїхала з Біллом до Балтимора, штат Меріленд. 16 листопада 1954 року народила другого сина, Джона Гарта Мюррея, від свого хлопця Майкла Фіорілло. Їхні стосунки припинилися і вважають, що хлопчик, відомий як Гарт, ніколи не зустрічався з батьком.

За словами її сина Вільяма, Медалін двічі намагалася втекти до Радянського Союзу, спочатку подавши заявку 1959 року через радянське посольство у Вашингтоні, округ Колумбія, а потім до посольства в Парижі, приїхавши туди спеціально з цією метою 1960 року; в обох випадках Союз відмовив їй у в'їзді. Після повернення з Парижа Мюррей і сини оселилися з її матір'ю, батьком і братом Ірвом у їхньому будинку в районі Лох-Рейвен у Балтиморі. Незабаром після цього Медалін супроводжувала Вільяма до сусідньої Вудборнської середньої школи, щоб повторно записати його на перший курс, і була незадоволена тим, що студенти, після проголошення клятви вірності, молилися. Вона доручила Вільяму вести журнал усіх релігійних вправ і згадок про релігію протягом наступних двох тижнів, кажучи: «Ну, якщо вони не дозволять нам поїхати в Росію, де є певна свобода, нам просто доведеться змінити Америку». Після двох тижнів і після того, як шкільна адміністрація відхилила її прохання дозволити Вільяму покидати клас під час молитов, вона забрала його зі школи і подала позов проти системи державних шкіл Балтимора, назвавши Вільяма позивачем. Вона сказала, що практика обов'язкової молитви і обов'язкового читання Біблії суперечить Конституції. Верховний суд США підтвердив її позицію своєю постановою 1963 року.

Через ворожість у Балтиморі до її сім'ї, пов'язану з цією справою, Мюррей із синами 1963 року покинула Меріленд і переїхала в Гонолулу, ГаваїTed Thackery. Justice Be Damned. Associated Professional Services, 1965.. Вона нібито напала на п'ятьох офіцерів поліцейського управління Балтімора, які намагалися забрати дівчину її сина Білла Сьюзан з її будинку; та була неповнолітньою і втекла з дому. Сьюзан народила від Білла дочку, яку назвала Робін. Пізніше Мюррей удочерила Робін.

1965 року Мюррей одружилася з морським піхотинцем США Річардом О'Гейром і доповнила своє прізвище. В 1940-х він належав до комуністичної групи в Детройті. В ході розслідувань 1950-х він назвав ФБР понад 100 Імен інших членів. Пізніше його звинуватять у неправдивому твердженні, що він агент ФБРStephen Bates (2003) «The murdered atheist versus the FBI» Slate.com, accessed 14 July 2018. Їхні стосунки описують як «співзалежні за підручником». Хоча пара розлучилася, за законом вони були одруженими до смерті Річарда 1978 року.

1980 року вона публічно зреклась свого сина Білла, коли він оголосив, що прийняв християнство.

Атеїстичний активізм 1960 року Мюррей подала позов проти системи державних шкіл Балтимора (Мюррей проти Керлетт), назвавши позивачем свого сина Вільяма. Вона кинула виклик практиці міської шкільної системи, що вимагала від учнів брати участь у читанні Біблії в державних школах міста. Вона сказала, що відмова її сина від участі призвела до знущань з боку однокласників, і що адміністрація потурала такій поведінці. Після об'єднання зі справою , позов 1963 року розглянув Верховний суд США. Суд проголосував 8-1 на користь Шемппа, заявивши, що обов'язкове публічне читання Біблії студентами є неконституційним. За рік до цього суд у справі (1962) визнав неконституційною молитву в школах.

О'Гейр подала низку інших позовів: один був проти Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (НАСА) через читання книги Буття екіпажем «Аполлон-8». Верховний суд США відхилив справу за непідсудністю. Виклик мав обмежений ефект.

О'Гейр кілька разів з'являлася на шоу Філа Донаг'ю, зокрема в першому епізоді 1967 року. Пізніше Донах'ю сказав, що О'Гейр була неприємною особисто і знущалася над ним за кадром за те, що він католик. Вона з'явилася на шоу в березні 1970 року, щоб обговорити проповідника Боба Гаррінгтона, «капелана з Бурбон-стріт».

О'Гейр підтримала Джиммі Картера на президентських виборах 1976 року через його незгоду з обов'язковістю шкільної молитви, його підтримку сексуальної освіти в державних школах і його позицію з екологічних питань.«Atheist leader endorses Carter for President», Minden Press-Herald, Мінден (Луїзіана), October 26, 1976, p. 3

Американські атеїсти Після поселення в Остін, штат Техас, О'Гейр 1963 року заснувала компанію «Американські атеїсти». Вона ідентифікується як «загальнонаціональний рух, який захищає цивільні права невіруючих, працює над віддокремленням церкви від держави і вирішує питання державної політики Першої поправки». Вона була першим генеральним директором і президентом групи до 1986 року. Вона була громадським голосом і обличчям атеїзму в Сполучених Штатах 1960-х і 1970-х років. Хоча її син Гарт Мюррей офіційно змінив її на посаді президента, вона зберегла значну частину влади і вплив на прийняття рішень.

В інтерв'ю 1965 року журналу Playboy О'Гейр описала релігію як «милицю» і «ірраціональну опору на забобони і надприродні нісенітниці». В тому ж інтерв'ю вона описала численні передбачувані випадки переслідування, залякування і загроз смерті щодо неї та її сім'ї. Вона прочитала кілька листів, серед яких, як вона стверджувала, в одному говорилося (стосовно навернення апостола Павла по дорозі в Дамаск): «Нехай Ісус, Якого ви так рішуче заперечуєте, перетворить вас на Павла». О'Гейр сказала інтерв'юеру: «Хіба це не мило? Крістін Йоргенсен довелося їхати до Швеції на операцію, але мене вони виправлять з вірою — безболісно і даремно». Вона сказала, що покинула Балтимор через переслідування з боку жителів. Вона отримала лист, що містить фотографії, вимазані фекаліями, домашнє кошеня її сина Джона вбили, а її будинок закидали камінням. Вона сказала, що думає, що такі події спровокували смертельний серцевий напад у її батька.

О'Гейр подала кілька позовів, що оскаржують урядову практику, засновану на підтримці та визначенні конституційного розділення церкви і держави. Серед них був один проти політики міста Балтимора щодо класифікації католицької церкви як організації, звільненої від податків з точки зору власності.

О'Гейр заснувала атеїстичну радіопрограму, в якій критикувала релігію та теїзм. Вона вела телешоу «Американський форум атеїстів», яке транслювалося більш ніж у 140 системах кабельного телебачення.

Заарештована за хуліганство в Остіні 1977 році, О'Гейр продовжувала залишатися фігурою, що поляризувала сили до 1980-х. Вона була «головним спічрайтером» президентської кампанії Ларрі Флінта 1984 року. Її регулярно запрошували як гостю на телевізійні ток-шоу. Її другий син Гарт Мюррей офіційно змінив її на посаді президента американських атеїстів, але вона говорила, що зберегла більшу частину влади. На той час деякі керівники вийшли з основної групи. Але до 2007 року «Американські атеїсти» продовжували залишатися активною організацією, число членів якої постійно зростало.

Її син Вільям Дж. Мюррей 1980 року став християнином, а потім — баптистським священиком, і опублікував 1982 року мемуари про свою духовну подорож. Мюррей О'Гейр прокоментувала: «Я думаю, це можна було б назвати післяпологовим абортом з боку матері; я повністю відкидаю його зараз і назавжди. … він не підлягає людському прощенню».

1988 року О'Гейр випустила кілька випусків під своїм мастгедом, намагаючись заволодіти виданням. Але суди відхилили її право власності.

У 1990-х штат «Американських атеїстів» складався з О'Гейр, її сина Джона Гарта Мюррея, Робін Мюррей О'Гейр і декількох співробітників. Вільям Дж. Мюррей був відчуженим від своєї матері, брата і дочки. Вони не зустрічалися і не розмовляли багато років. Трійця жила у великому будинку О'Гейр, працювала в одному офісі і брала спільні відпустки.

Судові справи О'Гейр подала численні позови, в яких стверджувала, що розділення церкви і держави порушено.

Мюррей проти Керлетт (1963) — проти читання Біблії і молитов у державних школах Меріленду. Мюррей проти Сполучених Штатів (1964) — щоб змусити Федеральну комісію зі зв'язку розширити Доктрину справедливості, щоб представити атеїстів на радіо і телебаченні нарівні з релігією. Мюррей проти Ніксона (1970) — проти щотижневих релігійних служінь у Білому домі. О'Гейр проти Пейна (1971) — проти відкритого читання Біблії астронавтами США (які є федеральними службовцями) під час космічних польотів, чому сприяло читання книги Буття екіпажем Аполлона-8. О'Гейр проти Кука (1977) — оскаржувала вступну молитву на зборах міської ради в Остіні, штат Техас. О'Гейр проти Блюменталя (1978) — оскаржувала використання фрази «Ми віримо в Бога» на американській валюті. О'Гейр проти Гілла (1978) — вимагала видалити з Конституції Техасу положення, що вимагає віри в Бога від осіб, які займають державні посади. О'Гейр проти Андруса (1979) — оскаржувала використання приміщень національного парку Папою Римським для проведення римсько-католицької меси на Моллі у Вашингтоні, округ Колумбія. О'Гейр проти Клементса (1980) — намагалася видалити шопку, виставлену в ротонді будівлі Капітолія в Остіні, штат Техас. Картер та ін. проти Медичного центру Broadlawns та ін. (1984—1987 рр.) — оскаржувала працевлаштування на повну ставку капелана у фінансовану за рахунок податків окружну лікарню Медичного центру Бродлоун у Де-Мойні, штат Айова.

Фемінізм