Тупи́чів — село в Україні на Лівобережному Поліссі, у Тупичівській сільській громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить близько 2000 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Тупичівська сільська рада.
Історія
Археологія Про стародавнє походження села свідчать давньослов'янські кургани і городища, що знаходяться навколо села.
Заснування Перша згадка про Тупичів належить до 1526 року, коли Полісся входило до складу Великого князівства Литовського на чолі з Сигізмундом Старим (лит. Žygimantas Senasis). Відповідне повідомлення зустрічається в записах за 1874 рік, в «Епархиальных известиях» говориться, що за 40 верст від Чернігова і 10 верст від Городні з храмом покрови Богородиці є село, Тупичів. У тому селі жив старий чоловік Овдій Дорошевич, котрому було півтораста років. В 1676 році він передав архімандриту Галятовському (помер у 1688 р.) деякі повідомлення про Євецький монастир, часів московського правління.
Після повстання Богдана Хмельницького Тупичевом володіли представники козацької старшини — Дуніни-Борковські.
Епоха Свечина Генерал–лейтенант Свечин був родом з маломаєтних дворян, одружившись з фрейліною царського дому Корецькою Федосією Петрівною, став власником великого багатого села Тупичева і багатьох тисяч гектарів родючої землі, лісів, безкраїх луків навколо річки Крюкова. Дослуживши до звання генерал — лейтенанта, Свечин пішов у відставку і назавжди оселився в Тупичеві.
Тут він заклав парк площею у три гектари, побудував великі конюшні, звів горілчаний завод, лікарню, а також нову церкву, школу на чотири класи та квартири для вчителів. У центрі села стояв поміщицький маєток Свечина Олександра, а після його смерті, сина його Свечина Олексія.
У цих же «Эпархиальных известиях» говориться, що в склепі під храмом похований улюбленець Суворова — Петро Григорович Корецький і генерал — лейтенант Олександр Олексійович Свечин.
Біля церкви стояв шинок.
До реформи в 1861 році населення Тупичева поділялось на козаків і кріпаків. У селі проживало 1809 осіб, з них — 400 козаків. 1897 - 2710 жит.
З 1917 — у складі УНР. З квітня 1918 — в Українській Державі Павла Скоропадського. З 1921 — комуністичний режим. Більшовики привласнили Ковалівський спиртзавод, а на вкрадених землях поміщика Свечина створили радгоспи, а також сільське споживче товариство і товариство сільгозснаба (сільгосппостачання).
1923 — Тупичів став центром однойменного району (ліквідований 1959s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»). У селі була поважна юдейська громада, раніше також проживали литвини.
У 1925 — село, центр Тупичівського району Чернігівської округи, 609 дв., 2988 мешк. Список населенных мест Черниговского Округа, по данным на 1 октября 1925 года. —Чернигов: Издание Окружного Статистического Бюро, 1925 — 52 с. .
У селі в 1931 році був організований колгосп «Червоний Маяк». Потім назва колгоспу — ім. Фрунзе. Тоді ж комуністи вдалися до так званих «натуральних штрафів» проти мешканців села, які стали інструментом убивства голодом. Жертвами цієї операції стали переважно старші люди та діти.
У 1936 році село було повністю радіофіковано.
На свято Успіння Пресвятої Богородиці 1941 комуністи залишили село. Починаючи з 1942 року німецька адміністрація стимулювала виїзд молоді на роботи до Німеччини. Відомо про 23 особи, які працювали у Європі. 23 вересня 1943 радянські окупаційні війська повернулися до села. Вони довели до смерті на фронтах 434 чоловіки. На честь загиблих односельців встановлено монумент — (1975).
Внаслідок аграрної реформи з 6 квітня 2001 року перетворився на СТОВ «Тупичівське».
Сучасність Працює Ковалівський спиртовий завод. У середу — ярмарок.
Дороги переважно асфальтовані або викладені бруківкою.
Працює Тупичівське лісове господарство.
Відкрилося відділення Нова Пошта.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Тупичівської сільської громади і є її центром.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городнянського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району.
28—29 жовтня 2022 року понад 80 молодих людей з Тупичівської та Городнянської громад навчалися правилам мінної безпеки на 4 навчальних інтерактивних заняттях, які провели експерти ГО «Центр Доброчин».
Природоохоронні об'єкти Тупичівський парк Тупичівська Дача-І (заказник) Тупичівська Дача-ІІ (заказник) Крюкова (заказник)
Уродженці Діброва Олексій Тимофійович (12 листопада 1904 — 21 січня 1973) — український економіко-географ, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кац Зельман Мендельович — видатний російськомовний поет. Сапітон Григорій Львович (1901-1954) — український педагог, викладач, директор Глухівського учительського інституту (1947 — 1952).
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Примітки
Джерела та література Чернігівщнина. Енциклопедичний довідник. — Київ, 1990;
Посилання Погода в селі Тупичів