Франче́ско Ро́зі (; , Неаполь — , Рим) — італійський кінорежисер, володар «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю 1972 року.
Біографічні відомості Народився і виріс у Неаполі. В 1943 році заарештований разом з однокурсниками університету за виступи проти фашистів. Після того, як йому вдалося втекти, Розі переховувався у Тоскані, встановивши зв'язок з рухом Опору. З 1944 року працював на радіо.
Незабаром Лукіно Вісконті запросив його асистентом режисера для зйомок фільму «Земля тремтить» (1948). Надалі Розі працював асистентом Антоніоні («Переможені»), Вісконті («Почуття»), Монічеллі і Еммера.
Розі дебютував у режисурі в 34 роки з фільмом-екранізацією п'єси «Кін, або Геній і безпуття» Олександра Дюма. Через два роки в 1958 році він отримав спеціальний приз журі Венеційського кінофестивалю за фільм «Виклик» про історію неаполітанця Віто Поллара, а ще через п'ять років — «Золотого лева» за фільм «Руки над містом».
У 1979 році фільм Розі «Христос зупинився в Еболі» удостоївся головного призу Московського міжнародного кінофестивалю, а через 4 роки Британська академія назвала цю картину найкращим фільмом іноземною мовою.
Фільмографія : Червоні сорочки : Шахраї / (I Magliari) : «Момент істини» : «Справа Маттеї» / (l Caso Mattei) (Гран-прі Каннського фестивалю 1972) : «Ясновельможні трупи» / (Cadaveri eccellenti) : «Христос зупинився в Еболі» : «Три брати» / (Tre fratelli) : «Кармен» : «Перемир'я»
Цікаві факти На 80-річчя кінорежисера вшанували картиною Емми Андієвської «Золотий Христос».
Примітки
Посилання Q&A with Rosi from The Hollywood Reporter Biography of Francesco Rosi from Senses of Cinema Literature on Francesco Rosi