Фріц Бек (; 3 січня 1890, Дрезден — 5 липня 1970, Вісбаден) — німецький юрист, доктор права, генерал-інтендант люфтваффе.
Біографія В 1909/14 роках вивчав право. 16 листопада 1914 року вступив добровольцем в армію. Учасник Першої світової війни, служив в артилерії. 20 січня 1919 року демобілізований. 3 лютого 1919 року продовжив навчання. З лютого 1920 року працював в різних судах. З 15 червня 1927 року — урядовий радник Вищого страхувального управління Лейпцига.
15 лютого 1936 року вступив в люфтваффе як цивільний службовець на випробувальному терміні в командуванні 1-го авіаційного району (Кенігсберг), з 1 серпня 1936 року — вищий урядовий радник командування. З 13 травня 1937 року — радник з персоналу, з 1 лютого 1939 року — начальник відділу Імперського міністерства авіації. З 30 вересня 1939 року — інтендант 2-ї (Позен), з 20 лютого 1941 року — 11-ї (Гамбург), з 14 травня 1941 року — 12-ї і 13-ї (Вісбаден), з 6 вересня 1943 року — «Бельгія-Північна Франція», з 7 вересня 1944 року — 14-ї авіаційної області. 8 травня 1945 року взятий в полон. В 1947 році звільнений.
Звання
Однорічний доброволець (16 листопада 1914) Лейтенант резерву (5 грудня 1916) Судовий стажер (14 травня 1920) Судовий асесор (7 липня 1923) Управлінський судовий радник (1 грудня 1926) Урядовий радник (15 червня 1927) Старший судовий радник (1 серпня 1936) Міністерський радник (1 серпня 1938) Генерал-інтендант (1 червня 1940)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами Нагрудний знак «За поранення» в чорному — за поранення, отримане 4 травня 1916 року. Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 2 жовтня 1936) Імперський орден Ярма та Стріл (Іспанія; 20 березня 1941) Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
Посилання
Біографічні дані. Нагороди Бека.