Джон Чарльз Джуліан ЛеннонJulian, born John Charles Julian Lennon, changed the order of his name in 2019 as stated in Deed Poll UK public record. — англійський співак, автор пісень, фотограф і філантроп, син учасника The Beatles Джона Леннона та його першої дружини Синтії. Його назвали на честь бабусі по батьковій лінії Джулії Леннон. Джуліан надихнув батька на написання трьох пісень «Бітлз»: «Lucy in the Sky with Diamonds» (1967), «Hey Jude» (1968) та «Good Night» (1968). Його батьки розлучилися в 1968 році після того, як у його батька був роман з Йоко Оно.
Леннон розпочав музичну кар'єру в 1984 році з альбому Valotte, відомого своїм головним синглом «Too Late for Goodbyes», і відтоді випустив ще шість альбомів. Він проводив виставки своєї художньої фотографії та опублікував кілька дитячих книжок. 2006 року Леннон зняв екологічний документальний фільм Whale Dreamers, який отримав вісім міжнародних нагород. 2007 року він заснував фонд The White Feather Foundation для вирішення «екологічних та гуманітарних проблем».
У 2018 році Леннон був виконавчим продюсером документального фільму «Жінки білого буйвола», який розповідає про життя жінок, які живуть в індіанській резервації Лакота-Пайн-Рідж. У 2020 році Леннон був виконавчим продюсером документального фільму Netflix «Поцілуй землю» про відновлюване сільське господарство.
Через російське вторгнення в Україну Джуліан Леннон 9 квітня 2022 року порушив свою давню обіцянку ніколи не виконувати найвідомішу сольну пісню свого батька Джона Леннона Imagine. Він заспівав її для суботнього флешмобу зі збору допомоги українським біженцям, ініційованого організацією Global Citizen.
Раннє життя Джон Чарльз Джуліан Леннон народився 8 квітня 1963 року в лікарні Сефтона в Ліверпулі в сім'ї Джона Леннона та Синтії Пауелл. Його назвали на честь бабусі по батьковій лінії Джулії Леннон, яка померла за п'ять років до його народження. Менеджер The Beatles Браян Епштейн був його хрещеним батьком. Леннон навчався в Ruthin School, незалежній школі-інтернаті в містечку Рутін в графстві Денбіґшир в Північному Уельсі.
Леннон надихнув свого батька на одну з найвідоміших пісень свого батька «Lucy in the Sky with Diamonds», текст якої описує малюнок, який намалював хлопчик, аквареллю його подруги Люсі О'Доннелл з дитячого садка, де виховувались діти зірок. Ще двома композиціями його батька, натхненними ним, була колискова «Good Night» та заключна пісня The Beatles (також знана як The White Album). 1967 року, коли йому було чотири роки, він побував на зніманні фільму The Beatles «Magical Mystery Tour».
Коли Джуліану було п'ять років у 1968 році, його батьки розлучилися через роман батька з японською мультимедійною художницею Йоко Оно. Джон Леннон одружився з Оно 20 березня 1969 року. Пізніше у Джуліана народився молодший зведений брат Шон Леннон.
Пол Маккартні написав «Hey Jude», щоб розрадити сина після розлучення з матір'ю. Початкову назву «Hey Jules», Маккартні змінив, оскільки вважав, що «Jude» легше проспівати.Barry Miles (1997). Після розлучення батьків Джуліан майже не спілкувався з батьком до початку 1970-х років, коли на прохання тодішньої дівчини свого батька Мей Панг (Йоко Оно і Леннон тимчасово розлучилися) він почав регулярно відвідувати батька. Джон Леннон купив йому гітару Gibson Les Paul і драм-машину на Різдво 1973 року і заохочував його інтерес до музики, показуючи йому кілька акордів.Lennon (2006) p345
Стосунки з батьком Після вбивства свого батька 8 грудня 1980 року Джуліан Леннон висловив гнів і образу на нього, сказавши: «Я ніколи не хотів знати правду про те, як тато був зі мною. Про мене говорили дуже негативні речі… наприклад, коли він сказав, що я вийду з пляшкою віскі в суботу ввечері, наприклад. Ви думаєте, де в цьому любов? Раніше ми з Полом багато спілкувалися… більше, ніж ми з татом. У нас була чудова дружба, і здається, що фотографій, на яких ми з Полом граємо разом у тому віці, набагато більше, ніж фотографій, на яких ми з татом».
Джуліан роздратувався, почувши, як постійне вихваляння позиції миру та любові його батька. Він сказав The Daily Telegraph: «Я повинен сказати, що, з моєї точки зору, я відчував, що він лицемір». Він додав: «Тато міг говорити про мир і любов уголос по всьому світі, але він ніколи не міг показати це людям, які нібито означали для нього найбільше: його дружині та сину. Як можна говорити про мир і любов і мати сім'ю по шматочках — без спілкування, подружньої зради, розлучення? Ти не можеш цього зробити, якщо ти правдивий і чесний із собою»
Згадуючи своє відновлення спілкування із батьком у середині 1970-х років, він сказав у 2009 році: «Тоді ми з татом порозумілися набагато краще. Нам було дуже весело, багато сміялися і взагалі чудово проводили час, коли він був з Мей Пан. Мої спогади про той час з татом і Мей дуже чіткі — це був найщасливіший час, який я можу згадати з ним»
Юліан був виключений із заповіту батька. Однак його батько створив траст у розмірі 100 000 фунтів стерлінгів, щоб розподілити його між Джуліаном та його зведеним братом Шоном. Джуліан подав до суду на майно свого батька і в 1996 році уклав мирову угоду, схвалену вдовою Леннона Йоко Оно, на суму 20 мільйонів фунтів стерлінгів.
В інтерв'ю CBS News у 2009 році він заявив: «Я зрозумів, що якби я продовжував відчувати ту злість і озлобленість до свого тата усе життя над моєю головою буде висіти хмара. Після запису пісні „Lucy“, майже за природним рухом, було правильно виконати коло, пробачити тата, залишити біль, злість і гіркоту в минулому, зосередитися та цінувати хороші речі. Письмо — це терапія для мене, і я вперше в житті, я справді, відчуваю це і вірю в це. Це також дозволило мені по-справжньому прийняти тата та The Beatles».
Кар'єра
Музична кар'єра
Леннон дебютував, як музикант, у 11-річному віці під час запису альбому свого батька Walls and Bridges. Він грав на барабанах у пісні «Ya-Ya», пізніше сказавши: «Тато, якби я знав, що ти збираєшся включити її в альбом, я грав би набагато краще!»Pang, Loving John, Warner, 1983 У примітках до альбому пісня приписується Джуліану Леннону, який «зіграв на барабанах» з «татом на фортепіано».
Леннон одразу досяг успіху зі своїм дебютним альбомом Valotte, випущеним у 1984 році. Спродюсований Філом Рамоном, він породив два хіти, які увійшли до топ-10 хітів (заголовний трек та «Too Late for Goodbyes») і приніс Леннону номінацію на премію «Греммі» як найкращий новий виконавець у 1985 році. Музичні кліпи на два хіти зняли режисер Сем Пекінпа та продюсер Мартін Льюїс. Після виходу альбому Пол Маккартні надіслав Леннону телеграму з побажанням удачі.
Його другий альбом, The Secret Value of Daydreaming 1986 року, експерти підділи критиці. Однак він досяг 32-го місця в чарті Billboard 200 і випустив сингл «Stick Around», який займав перше місце в чарті альбомів Album Rock Tracks. Він записав пісню «Because», раніше записану The Dave Clark Five, у Великій Британії для мюзиклу Кларка «Time» у 1986 році.
1 квітня 1987 року Джуліан Леннон з'явився в ролі Пекаря в мюзиклі Майка Батта «Полювання на Снарка» (за мотивами поеми Льюїса Керролла). До складу всіх зірок увійшли Роджер Долтрі, Джастін Гейворд та Біллі Конноллі, а оповідачем був — Джон Герт. Виступ, музичний бенефіс у лондонському королівському Альберт-голі на допомогу глухим, відвідала герцогиня Йоркська. У жовтні того ж року виступив з Чаком Беррі. Хоча Леннон ніколи не досяг такого успіху в США, як він насолоджувався з Valotte, його сингл 1989 року «Now You're in Heaven» досяг 5-го місця в Австралії і дав йому другий хіт № 1 у чарті «Album Rock Tracks» у США.
У 1991 році Джордж Гаррісон грав на гітарі в альбомі Леннона Help Yourself, який включав сингл «Saltwater», хоча він не згадувався безпосередньо. Сингл «Saltwater» досяг 6-го місця у Великій Британії та очолював австралійський чарт синглів протягом чотирьох тижнів. За цей час Леннон написав кавер на пісню «Ruby Tuesday» гурту Rolling Stones до саундтреку телевізійного серіалу «Чудесні роки».
Леннон покинув музичний бізнес на кілька років у 1990-х, щоб зосередитися на філантропії після зустрічі зі старійшинами з племені Мірнінг в Аделаїді, Австралія. Після того, як він почав свою кар'єру, у ЗМІ іноді з'являлися необґрунтовані припущення, що Леннон виступатиме з Маккартні, Гаррісоном та Рінго Старром. У серії «Антологія Бітлз» у 1995 році троє «Бітлз», що залишилися в живих, підтвердили, що ніколи не було ідеї про те, щоб Джуліан замінив свого батька під час возз'єднання «Бітлз», а Маккартні сказав: «Чому ми хотіли піддавати його всьому цьому?»
У травні 1998 року Леннон випустив альбом Photograph Smile, який не мав комерційного успіху. Музичний критик Стівен Томас Ерлвайн оцінив альбом як «добре подуманий та мелодійний», а на завершення сказав, що це «та музика, яка отримала б більше похвали, якби її не створив син бітла». У 2002 році він записав версію пісню «When I'm Sixty-Four» від Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band. Альбом Pepper's Lonely Hearts Club Band, для реклами Allstate Insurance.
У 2006 році він зайнявся Інтернет-бізнесом, включаючи MyStore.com разом із Тоддом Мігером і засновником Bebo Майклом Берчем. У 2009 році Леннон створив нове партнерство з Meagher and Birch під назвою theRevolution, LLC. Через цю компанію Леннон випустив пісню-триб'ют та міні-альбом «Lucy», вшанувавши пам'ять Люсі Водден (уроджена О'Доннелл), маленької дівчинки, яка надихнула на пісню «Lucy in the Sky with Diamonds». 50 % виручених коштів пішли на фінансування дослідження боротьби з хворобою червоного вовчака.
У жовтні 2011 року Леннон випустив альбом Everything Changes. 2012 року він працював з музичним режисером Діком Каррутерсом над повнометражним документальним відеофільмом Through the Picture Window, який розповідав про подорож Леннона під час створення фільму «Все змінюється» та включав інтерв'ю зі Стівеном Тайлером, Боно, Грегорі Дарлінгом, Марком Спіро та Полом Бьюкененом з Блакитний Ніл. Through the Picture Window також був випущений як додаток у всіх форматах із налаштованими відео для всіх 14 треків з альбому.
9 вересня 2022 року відбувся реліз альбому-повернення «Jude».
Фільм Перший тур Леннона на початку 1985 року був задокументований як частина фільму Stand By Me: A Portrait Of Julian Lennon — фільм, розпочатий Семом Пекінпом, але завершений Мартіном Льюїсом після смерті Пекінпа. Леннон знявся в кількох інших фільмах, включаючи The Rolling Stones Rock and Roll Circus (1996, але знятий у 1968), Cannes Man (1996), Imagine: John Lennon (1988), Chuck Berry: Hail! Вітаємо! Рок-н-рол (1987) і камео у фільмі «Покидаючи Лас-Вегас» (1995) в ролі бармена. Джуліан озвучив головну роль в анімаційному фільмі Девід Копперфілд (1993). Він також озвучував головного героя Тобі Чайника в анімаційному спеціальному мультфільмі «Я — маленький чайник» (1990).
Леннон також є продюсером документального фільму WhaleDreamers про плем'я аборигенів в Австралії та його особливе ставлення до китів. Він також торкається багатьох екологічних проблем. Цей фільм отримав багато нагород і його показали на Каннському кінофестивалі 2007 року.
У 2018 році Леннон працював над документальним фільмом «Жінки білого буйвола» як виконавчий продюсер. Документальний фільм присвячений жінкам племені лакота, які живуть в індіанській резервації Пайн-Ридж у Південній Дакоті. У ньому розповідається про те, як їх використовують і як вони зберігають і захищають цінності та мудрість своїх предків.
Фотографування Після фотографування музичного туру свого зведеного брата Шона в 2007 році Леннон серйозно захопився фотографією.
17 вересня 2010 року Леннон відкрив виставку з 35-ти світлин під назвою «Позачасовий: фотографія Джуліана Леннона» за допомогою давнього друга і колеги-фотографа Тімоті Вайта. Спочатку заплановану на 17 вересня — 10 жовтня, Галерея готелю Morrison продовжила виставку ще на тиждень до 17 жовтня. На фотографіях є кадри його брата Шона та фронтмена U2 Боно.