Микола Федорович Земцов ( 15 січня 1916, Царицин — 14 березня 1999, Тула) — російський і український актор театру. Заслужений артист УРСР з 1974 року.

Біографія Народився року в місті Царицині (нині Волгоград, Росія). 1933 року закінчив театральну студію при Сталінградському театрі юного глядача.

З 1938 року — актор Сталінградського драматичного театру; з 1955 року — актор Кузнецького драматичного театру; з 1960 року — актор Уральського театру імені Олександра Островського; з 1963 року — актор Томського драматичного театру; у 1968—1971 роках — актор Тульського академічного театру драми; у 1971—1976 роках — актор Донецького обласного російського драматичного театру у Жданові; у 1983—1999 роках — знову у Тульському академічному театрі драмиЗемцов Николай Федорович / kino-teatr.ru. . Помер у Тулі 14 березня 1999 року.

Ролі у Донецькому обласному драмтеатрі

Макар Діброва («Макар Діброва» Олександра Корнійчука); Шалий («Піднята цілина» за Михайлом Шолоховим); Балясников («Казки старого Арбату» Олексія Арбузова); Крутицький («Не було ні гроша, та раптом алтин» за п'єсою «На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського); Герострат («Забути Герострата» Григорія Горіна); Рогожин («Ідіот» за Федором Достоєвським); Сарафанов («Побачення у передмісті» Олександра Вампілова); Тимофій («Характери» за Василем Шукшиним). </div> у Тульському драмтеатріНиколай Фёдорович Земцов / Тульский академический театр драмы.

Дюпон-Дюфор — батько («Бал злодіїв» Жана Ануя, 1968); Яків Бардін («Вороги» Максима Горького, 1970); Володимир Ленін («Ленін» композиція Віссаріона Шебаліна, 1970); Тесть («Рідненькі мої …» Андрія Смирнова, 1983); Старшина Кузовков («Солов'яча ніч» Валентина Єжова, 1984); Сесіл («Хай живе королева!» Роберта Болта, 1984); Якимов («Совість» Дори Павлової, Володимира Токарєва, 1986); Жан-Жак Руже («Життя холостяка» Оноре де Бальзака, 1986); Гричмар («Гра» Юрія Бондарєва, 1986); Богоявленський («Біля моря (Кабанчик)» Віктора Розова, 1987); Професор Серебряков («Дядя Ваня» Антона Чехова, 1987); Маркіз де Шаррон («Кабала святош» Михайла Булгакова, 1989); Сандирєв («Щасливий день») Олександра Островського, Миколи Соловйова, 1990); Монтеккі («Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра, 1990); Головний садівник («Гарольд і Мод» Коліна Гіггінса, Жана Клода Карр'єра, 1991); Професор («Дикун» Алехандро Касони, 1991); Капітонич («Анна Кареніна» Лева Толстого, 1991); Доктор Харпер («Миш'як… і криваві мережива» Джозефа Кесселрінга, 1992); Карп («Ліс» Олександра Островського, 1992)м Доктор Гаррісон («Свідок звинувачення» Агати Крісті, 1993); Камергерний генерал («Тульський секрет — 2») Володимира Константинова, Бориса Рацера, 1994); Кондоса («А дощ собі ллє та ллє …» Олени Поддубної, 1994); Барклей Купер («Поступися місцем завтрашньому дню» Віньї Дельмар, 1994); Вадим Петрович («Море кохання» Володимира Константинова, Бориса Рацера, 1995); Павич Савельіч («Вовки і вівці» Олександра Островського, 1995); Томас Болейн («Королівські ігри» Григорія Горіна, 1996); Генерал-губернатор («Два гусари» Лева Толстого, 1997). </div> Примітки

Література