Мей Сеселія Саймондс, у шлюбі Ґаттерідж, CM (21 травня 1917 — 26 лютого 2002) — одна з перших і найвідоміших соціальних працівниць Канади.
Життєпис Народилася в Ґоспорті, Гемпшир, Англія, наймолодшою з чотирьох дітей Ернеста і Поллі Саймондс. Вирісши в побожному християнському домі, стала дружиною шкільного вчителя Артура Ґаттеріджа, під час Другої світової війни, 23 березня 1940 року, коли вона працювала у жіночій військово-морській службі. У шлюбі народила трьох дітей: Соня, Майкл і Ленс. Вони іммігрували до Канади, оселившись у селищі Прері-Рівер у Саскачевані в 1955 році.
Попри те, що Мей Ґаттерідж була зайнятою матір'ю і домогосподаркою, перебуваючи в Саскачевані, вона брала участь у численних громадських заходах. Вона керувала скаутською групою, викладала на заміну, організувала дитячий садок, керувала клубом 4-H і повторно відкрила школу в цьому віддаленому районі для невеликої групи дітей, які не могли отримати освіту в іншому місці.
Сім'я переїхала до Ванкувера у Британській Колумбії в 1958 році, де вона стала постійною парафіянкою англіканської церкви Сент-Джеймс в Істсайді, районі Ванкувера. Саме там, в одному з найбідніших районів Канади, почалася її історія допомоги бездомним, бідним і забутим.
Мей Ґаттерідж почала доглядати за літніми людьми в підвалі церкви, а потім заснувала Товариство соціального обслуговування Святого Джеймса в 1961 році, програму допомоги вдома в 1962 році і перший притулок для жінок, які постраждали від насильства в центрі Істсайду під назвою The East Ender's Society в 1965 році.
У той же час вона організувала безкоштовну юридичну допомогу, Gastown Workshop, програму обліку для клієнтів соціальної допомоги, а згодом — соціального житла для літніх (1983 р.) і перший окремий госпіс у Британській Колумбії (1990 р.).
Її робота була офіційно визнана. Її нагороджено Орденом Канади, а також премією «Старший громадянин року Британської Колумбії», нагородами «Срібне орлине перо», «Піонер», званням почесного доктора права Університету Саймона Фрейзера, нагородою «Амбасадор клубу левиць китайського кварталу», Почесною грамотою та відзнакою Ротарі-клубу китайського кварталу.
На момент її смерті Товариство соціальних послуг Сент-Джеймса (тепер The Bloom Group Social Service Society) стало одним із найбільших агентств соціальних послуг у Ванкувері з 250 співробітниками та річним бюджетом у 10 мільйонів доларів.
Мей Ґаттерідж ніколи не отримувала особистого прибутку за свою багаторічну службу.
Посилання
Fowler, Robin Taped interviews with May in 1997-98 Grove, Lyndon Pacific Pilgrims 1979 Reeve Phyllis Every Good Gift Mitchell Press 1980 Vancouver BC The Synod of the Diocese of New Westminster St James' Archives St. James' Social Service Annual Reports Welbanks, Douglas P. From Lost to Found, The May Gutteridge Story Chateau Lane Publishing, 2010