У XXI столітті низка держав створили системи продержавної пропаганди в Інтернеті, якою займаються не ЗМІ, а окремі користувачі — коментатори сайтів з користувацьким контентом. Приклади таких систем: у Росії — «кремлеботи», у Китаї — «умаодан». До завдань груп можуть входити створення тем та повідомлень на інтернет-форумах, постів та коментарів у блогах та соціальних мережах, залишення коментарів на сторінках інтернет-ЗМІ, найчастіше у формі агресивного тролінгу опонентів.

Росія

Історія створення За даними російського політтехнолога С. А. Бєлковського, перша спеціально навчена «бригада» була створена ще у 2000—2001 роках і була нечисленною. Функції цієї бригади полягали в тому, щоб «шляхом коментарів у блогах та у форумах під статтями дискредитувати незручну для влади позицію чи тексти». Згідно з опублікованою у 2003 році в журналі «Вісник Онлайн» статті «Віртуальне око старшого брата» журналістів О.Полянської та А.Кривова та програміста-аналітика І. Ломко, «веб-бригадам» («бригадникам») вже на той час були «характерні особливості та спільні риси, не властиві жодним іншим учасникам дискусій»: «цілодобова присутність на форумах» «Пластичність ідеології, якщо завжди збігається з державною» «Безмежна відданість путіну та його оточенню» «шанування та схиляння перед ВЧК-КДБ-ФСБ»

За твердженням президента дослідницького центру «Політична аналітика» Михайла Тульського, у 2005 році заступник керівника Адміністрації президента Росії Владислав Сурков розробив план протидії «кольоровій загрозі», частиною якого стало створення груп блогерів, «кожна з яких була прикріплена до якоїсь ЖЖ-спільноти чи опозиційному сайту». У вересні 2009 року інформаційне агентство «Новий регіон» писало:З початку нульових років, коли заступником голови адміністрації Кремля Владиславом Сурковим було оголошено загальну мобілізацію на боротьбу з «оранжизмом», у Рунеті миттєво з'явилися люди, які стали гнівно «коментувати» статті опозиційних авторів і висловлювати захоплення на адресу влади. Власники популярних мережевих щоденників та опозиційних сайтів, на яких існує «зворотний зв'язок», зіткнулися з тим, що після кожного «критичного посту» до них почали набігати «орди» невідомих «блогерів» та «ворожити в коментах». «Росія встає з колін! А той, хто цього не бачить, той піндос, какол, або гризун!», — найпоширеніший запис із форумів РІА «Новий Регіон». «За Путіна бардак закінчився і тільки такі вороги Росії як ВИ не помічають цього», — пишуть відвідувачі «ліберальних сайтів», таких, наприклад, як «Радіо Свобода».У січні 2006 року оглядач «Нової газети» та редактор сайту про спеціальні органи Agentura.ru А. А. Солдатов в ефірі передачі «Повний Альбац» (ведуча — Євгенія Альбац) на «Эхо Москвы» заявив: «Я не думаю, що це вигадка. <…> Я думаю, що складно чітко сказати, за яких управлінь точно ці люди існують — там різні структури називають, називають Центр інформаційної безпеки… у нас були дві структури, які займаються Інтернетом — ФАПСІ та ФСБ. Згодом, коли ФАПСІ не стало, то головна така структура, про яку всі забули, це так званий „Третій главк“, називався він Головне управління радіоелектронної розвідки засобами зв'язку…». У серпні 2008 року Солдатов у програмі «Точка» радіо «Эхо Москвы» заявив, що думка про «кісність спецслужб, які не розглядають Інтернет як сферу впливу» є помилковою. Відповідно до проведеного в ефірі опитування, 93 % слухачів програми вірять в агентів впливу на сайтах, форумах та блогах. У листопаді цього року автор статті у журналі «Комп'ютерра» Ківі Берд припустив, що російські спеціальні служби у російському сегменті Вікіпедії «напевно займаються» редагуванням статей у своїх інтересах з прикладу англо-американських спецслужб.

У своїй статті на сторінці MIT Press доцент кафедри комунікації та риторичних досліджень Сіракузького університету Вітні Філліпс висловив думку, що «У цифровому ландшафті практично немає межі між тролінгом та корпоративними медіа, ласими на сенсації; для корпоративних медіа тролінг — не що інше, як бізнес-стратегія».

Технічне та програмне забезпечення Однією з основних ознак веббригад є використання бригадниками для своєї роботи в інтернеті спеціального програмного забезпечення, що створює одночасно в найбільш популярних соцмережах мільйони хибних повідомлень одночасно від тисяч і більш хибних віртуальних людей. Саме ця брехлива масовість і є головним, що відрізняє бригадника від звичайного користувача інтернету, що має право висловлювати свою особисту думку в інтернеті. Використовуючи спеціальне програмне забезпечення, бригадники цілеспрямовано витісняють із соцмереж реальних людей, замінюючи їх хибними «масами» і по суті нав'язують суспільству гігантську брехню про нібито «існування» неіснуючого насправді «переважної суспільної думки» з того чи іншого питання.

Об'єкти атак

Онлайн ЗМІ Директор сайту Grani.ru Юлія Березовська висловила переконання в тому, що форум сайту піддається впливу веббригад. Як вважає Михайло Тульський, об'єктами атаки ставали сайт Grani.ru, сайт «Радіо Свободи» та всі форуми опозиційних ресурсів.

У травні 2014 року журналіст британської газети «Гардіан» Кріс Елліот повідомила про те, що модератори її вебсайту переконані в наявності організованої групи прокремлівських активістів, які залишають провокаційні коментарі до матеріалів сайту. У тому ж місяці журналіст Ілля Клішин у своїй колонці в газеті «Ведомости» повідомив з посиланням на джерела, близькі до адміністрації Президента РФ, про початок роботи «гнізда тролів», орієнтованого на «зовнішній напрямок» — онлайн-ЗМІ та соціальні мережі, популярні в американської та європейської аудиторії.

Позаштатний кореспондент «Радіо Свобода» у Латвії та Естонії Марія Кугель зазначила, що у серпні 2014 року на замовлення центру стратегічних комунікацій НАТО Stratcom Латвійським інститутом зовнішньої політики було проведено дослідження сайтів низки латвійських ЗМІ. За два тижні 6 тис. із 200 тис. коментарів (3 %) були залишені тролями з однієї IP-адреси; ряд коментарів латиською мовою було складено за допомогою Google Translate.

Facebook та Twitter У листопаді 2016 року розпочалися президентські вибори в США. 8 листопада 2016 року Дональд Трамп здобув перемогу, здобувши 304 голоси виборців. Внаслідок цього в країні почалися масові протести та мітинги. Міністерство внутрішньої безпеки США провело розслідування та оголосило про передбачуваний вплив «фабрики тролів» на передвиборчі перегони. За даними звітів Facebook і Twitter, пов'язаних з покупкою реклами та іншою активністю в даний період, найбільша активність виявлялася бот-акаунтами з російським IP. За даними Міністерства внутрішньої безпеки США, «фабрика тролів» скуповувала понад 2000 акаунтів у соціальних мережах і витратила близько $2 млн, які були помічені в публікації реклами та постів політичного характеру, спрямованих на користь Трампа.

Російськомовна Вікіпедія У лютому 2019 року Михайло Грузнов, співзасновник цифрового видавництва «Вікіфай» помітив підозрілий аккаунт, який робив редагування з позитивною характеристикою для губернаторів регіонів РФ та інших чиновників, а також критичні редагування для політиків, громадських діячів, журналістів та організацій. Згодом кількість таких облікових записів зросла. Починаючи з лютого 2019 року, ці облікові записи почали подавати заявки на статус автопатрульованих та патрулюючих (тобто тих, які можуть вносити автоматично схвалені правки, і тих, хто на додаток до цього може схвалювати правки інших учасників). Деякі з них незабаром набули статусу автопатрульованих і подали заявки на отримання наступного статусу — патрулюючих. До отримання цих статусів зі схваленням правок їм допомагали облікові записи, створені з 2007 по 2013.

Грузнов припустив, що ці записи можуть діяти у зв'язці: старі облікові записи допомагають новим схвалювати правки, у тому числі нейтральні, зроблені, щоб «розмити» ангажовані політичні доповнення до статей — негативні про опозицію та позитивні для чиновників та важливі державні проєкти. На думку Грузнова, вони можуть координувати свої дії у приватних бесідах, що не заохочується вікіспільнотою: вважається, що обговорення статей та правок має відбуватися публічно на майданчику самої «Вікіпедії», на увазі та за участю всіх редакторів «Вікіпедії».

2 липня Михайло Грузнов подав заявку на перевірку 12 облікових записів, які він підозрював у координованій діяльності щодо очорнення російської опозиції та вихваляння влади. Грузнов звернувся до чек'юзерів «Вікіпедії» з проханням перевірити, чи пов'язані між собою 12 підозрілих облікових записів. 4 липня чек'юзери загалом підтвердили здогади Грузнова: вісім із 12 названих ним облікових записів виявилися різними людьми, які «офф-вікі координували свої дії та, як мінімум, в одному випадку, схоже, мали доступ до паролів один одного». Після перевірки сім із 12 записів із заявки Грузнова було заблоковано.

Цілі Полянська, Кривов та Ломоко стверджували у статті «Віртуальне око старшого брата» (2003), що члени «веббригад» поширюють ідеологію, що включає: реставрацію сталінських та радянських цінностей, підвищення рейтингів чинної влади, культ особистості Путіна, мілітаризм, антисемітизм, ксенофобія, схвалення чеченської війни, вірність КДБ/ФСБ та ненависть до перебіжчиків, антиамериканізм та антизахідництво, ненависть до інтелігенції, до правозахисників, дисидентів та журналістів, ностальгія за СРСР, звинувачення опонентів у русофобії.

Також, на думку авторів статті, головними ворогами веббригади є прихильники опозиційних поглядів, чеченці, європейці, американці, євреї. А особливий предмет ненависті — російська ліберальна інтелігенція, колишні дисиденти, незалежні журналісти та правозахисний рух, а також окремі особливо ненависні особи, такі, як С. Ковальов, Є. Бонер, О. Бабицький, О. Політковська, Г. Пасько, В. Шендерович, В. Новодворська та інші люди, відомі своїм критичним ставленням до путінізму.

Агентство інтернет-досліджень Прикладом веббригади є ТОВ «Агентство інтернет-досліджень», також відоме як «ольгінські тролі» та «фабрика тролів». Кореспондент «Радіо Свобода» у Санкт-Петербурзі Віктор Резунков та журналіст газети «Коммерсантъ» Григорій Туманов з'ясували, що згідно з ЄДРЮЛ генеральним директором фірми є відставний полковник міліції Михайло Бистров, але при цьому вона не має діючих контактів у відкритому доступі, а вказаний в ЄДРЮЛ мобільний телефон належить колишньому співробітнику.

У червні 2015 року про агентство було опубліковано журналістське розслідування в The New York Times про існування у Санкт-Петербурзі «фабрики інтернет-тролів». Прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков у відповідь заявив, що Кремль не співпрацює з Агентством інтернет-досліджень, про існування якого їм невідомо.

ЗМІ пов'язують роботу фабрики тролів із петербурзьким мільярдером Євгеном Пригожіним та його компанією «Главєть». З липня 2015 року туди із вул. Савушкіна, 55 переїхали «Інтернет-дослідження». На цій адресі розташовувався цілий ряд інтернет-видань («Невські новини», «Федеральне агентство новин», «Економіка сьогодні», «Народні новини»), які журнал РБК назвав «фабрикою медіа». У вересні «Інтернет-дослідження» приєдналися до ТОВ «Тека».У Петербурзі та Москві у спеціально обладнаних офісах орудують інтернет-тролі, які хвалять Сергія Собяніна та Володимира Путіна, лають Олексія Навального, Америку та захищають Сирію.

— Олександра Гармажапова «Де живуть тролі. І хто їх годує» // Нова газетаДо обов'язків співробітника входить написання не менше п'яти «провладних» коментарів на день на політичні теми відповідно до техзавдання, що видається начальством (за даними Туманова докладно роз'яснює зміст поста), а також, за даними журналіста «Коммерсантъ» Ганни Пушкарської, ведення власного блогу на задані теми.