Дігтя́рівка — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 657 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Дігтярівська сільська рада.

Історія

Біля села Дігтярівка знайдено стоянку та поселення епохи мезоліту (10-8 тис. до н. е.), поселення ранньозалізної доби (I тис. до н. е.), городище ранньозалізної доби Кудрин Городок юхнівської культури (VI-III ст. до н.е.);, ранньослов'янські поселення (ІІІ-VIII ст.).

Дігтярівка виникла в середині ХVII ст. на придеснянських землях Новгород-Сіверського Спаського монастиря, а саме на приналежному монастирю за грамотою 1551 р. правобережному починку Березова Гряда на озерце Любивель . Землі починку тягнулися від села Горбова до річки Малотечі (до нинішнього села Кудлаївки). Згодом монастирські бортники з починку Березова Гряда (Берізки) перебралися дещо західніше до дігтярні й поставили на Дігтярівській горі, на галявині посеред густого лісу дерев’яну церкву во славу Благовіщення Богородиці . Отже, перша церква в Дігтярівці звалася Благовіщенською.

За універсалом гетьмана Івана Самойловича від 21 серпня 1673 р. село Дігтярівка належала Новгородському Спаському монастирю Дігтярівські козаки мали свій курінь Новгородської сотні Стародубського полку. Дігтярівському куреню підпорядковувалися ще й сусідні кудлаївські та гнатівські козаки.

У дерев’яній церкві Благовіщення пресвятої Богородиці Дігтярівської зберігалася чудотворна ікона Богоматері, яка двома руками обіймала свою дитину – Христа. Ікона була написана на дерев’яній дошці заввишки 7 вершків і завширшки 5½ вершків (вершок – 4, 44 см) Богородиці . За переказом, заради цієї "Дептяровской" ікони Богоматері гетьман Мазепи збудував у монастирському селі Дігтярівці кам’яну церкву на честь Покрова Богородиці, яка в народі зветься Мазепиною, відповідно й Дігтярівська гора стала зватися Мазепиною. Цеглу для будівництва церкви виробляли неподалік, у ровах з західного боку, шо звуться дігтярівцями «Мазепиними цегельнями»

Дата побудови кам’яної Мазепинської церкви точно не визначена, бо ніяких документів в церкві не збереглося, тільки запис, що вона була збудована гетьманом Іваном Мазепою (1687–1708 рр.) . Судячи по напису на дарованому в 1708 р. Євангелія «на церкву Пресвятої Богородиці Чудотворной Дехтяровской» нова кам’яна Покровська церква ще не була освячена, тому й архієпископ чернігівський Філарет (Гумілевський) у своєму історично-статистичному описі Чернігівської єпархії 1874 р. видання вказує, що «каменный храм в честь Покрова Богородицы был построен в 1710 году» , тобто вже по смерті гетьмана в 1709 р.

За переказом дігтярівців, гетьман Мазепа, перейшовши до шведів, молився в дігтярівській церкві перед іконою Богоматері. Дату перебування Мазепи в селі Дігрярівці підказує його лист Стародубському полковнику Скоропадському, відправлений «з Дегтирувки» 30 жовтня 1708 р. . Тобто лист був відправлений на другий день після першої зустрічі гетьмана зі шведським королем у сусідньому селі Гірках 29 жовтня 1708 р., де перебував Королівський штаб з 25 по 30 жовтня 1708 р.. На зустрічі гетьмана України Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ Ґустава було прийнято рішення про формування військово-політичного союзу та спільні дії проти царя Петра І з метою створення незалежної української держави..

У Державному архіві Чернігівської області зберіглися сповідальні відомості дігтярівської Покровської церкви за 1739–1801 рр. та метричні книги за 1786–1795 рр. .

За даними подвірного опису Лівобережної України – Гетьманщини 1768 р., Дігтярівка належала Новгород-Сіверському Спаському монастирю. Село було розташоване на річці Десні, за 10 верст від сотенного міста Новгородка та за 80 верст від полкового міста Стародуба.

У відомості, складеній 1768 р. монахами Спаського Новгород-Сіверського монастиря, щодо мешканців їхнього монастирського села Дегтяровки Новгородської сотні Стародубського полку, вказано тільки 5 дворів козаків-підпомічників на прізвища: Ващенко, Маренець, Прожира, Шапа та Щитило. Найбагатшим з них був Федір Щитило, бо мав 5 вуликів з бджолами.

У відомості 1768 р. вказано 31 двір та 9 бездворових хат монастирських підданих, посполитих на такі прізвища: Бабич, Борисов, Васильєв, Воробей, Жежель, Здор (2 дв.), Іванов, Коваль (2 дв.), Колоб, Котин (2 дв.), Кугот, Куліш, Лазарев, Лозовський, Мажуга (3 дв.), Михайлов (2 дв.), Николенко, Овсеєв, Фетисенко, Панчин, Подобід, Посапищев, Радионов, Робак, Сергеєв, Ткач, Тухин, Чмих, Шкляр, Школьний (2 дв.), Якименко (2 дв.) ,

За даними опису Новгород-Сіверського намісництва 1779–1781 рр., село Дігтярівка Новгородської сотні Стародубського полку належало Новгород-Сіверському Спаському монастирю. Воно стояло при проїжджій дорозі з Глухова на Стародуб з діючим монастирським паромним перевозом через Десну, за дві версти від села. У Дігтярівці були: одна кам’яна церква, причт якої складався із священника (з будинком «о 3-х покоях») і 2 церковників; богадільня для «нищих»; монастирський шинок з повітовим критим двором, 3 двори (7 хат) виборних козаків, 8 дворів (12 хат) та 1 бездворова хата козаків-підпомічників, 40 дворів (50 хат) та 3 бездворові хати посполитих Новгородського монастиря .

За даними перепису 1859 р. у селі Дігтярівці була одна православна церква, 89 дворів, 872 жителя (417 ч., 455 ж.) та 2 заводи –ливарно-мідний та вапняний .

11 вересня 2008 р. на честь історичної зустрічі в селі Гірки 29 жовтня 1708 р. шведського короля Карла ХІІ з українським гетьманом Іваном Мазепою встановлено пам'ятник на горці городища Кудрин городок перед селом Дігтярівка праворуч дороги з села Гірки.

У 2013 р. в селі Дігтярівка були: кутки – ЧМИХУНІВКА, ЯКИМЕНКА, ЖАБИНЕ, ХУТОР, ЛОЗА, НОВОСЕЛІВКА, ЦЕГЕЛЬНЯ («мазепинський цегельний завод»), ПИНЬКІВКА, БАБИЧІВКА, ОЗЕРИНЕ, ЗАЙЦЕВЕ; поля – СЛАВЕЦЬКЕ, ФЕСЬКОВА, ПОПОВА, БАРАНОВЕ, КОВАЛЬОВЕ; урочища – ГОРОДИЩЕ, БІР, ОЗЕРИНА, ЯМКИ, ШАСТЕ, МОЛОЧНЕ, ШИРОКИЙ ЛІГ, КОЛОДЯЗНА, ОСИНОВЕ, НАСАДКИ, БУЙНА, ЩИТИЛЕНЕ, ЗАЙМИЩЕ, ПАНОВЕ, ВЕЛИКЕ, РОЗКОП, ПАВЛЕНКОВЕ, РОЩА, СТРІЛИЦЯ, ПОСТОНІК, ГРЯДКИ, БЕРІЗКИ; яри – ПРІРВА, ЧИРКОВЕ, МОТІНЕ, КРЕЙДЯНЕ, МАЙДАН, ХАЛІМОНОВЕ, МИРОНОВЕ, КРУГЛЕНЬКЕ, ГАЙОК; горби та гори – ЦЕРКОВНА ГОРА («на ній стоїть Покровська (Мазепинська) церква»), КОСОГІР, РИБАКОВА, ЛИСА ГОРА, ФЕДОТІВ, ГОСТРА ГОРА, КОРХОВЕ, ЄРЕМИНА КРУЧА, ОМЕЛЬКИНА ГОРА, ШПИЛЬ .

12 червня 2020 р., відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.

19 липня 2020 р., в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 859 осіб, з яких 360 чоловіків та 499 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 654 особи.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,63 % російська 1,22 % молдовська 0,15 %

Цікаві факти У селі є руїни Покровської церкви.У ПЦУ взялись за відбудову унікального храму, зведеного коштом Івана Мазепи На схід від села розташований Путивський заказник. Біля села знаходиться гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення — озеро Вадень.

Постаті Воробей Іван Володимирович (1999—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Галерея

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

Посилання

Погода в селі Дігтярівка Газета «Україна Молода»: У Новгород–Сіверському районі на місці зустрічі Мазепи та Карла XII відкрито пам'ятний знак Відкрито пам'ятний знак з нагоди зустрічі Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ у селі Дегтярівка Новгород-Сіверського району