Ліфля́ндська губе́рнія — губернія Російської імперії, середня з трьох прибалтійських губерній. Розташовувалась на березі Ризької затоки Балтійського моря. Утворена 1796 року шляхом перейменування Ризького намісництва. 1918 року розділена на дві частини: північ увійшла до складу Естонії, південь — до складу Латвії.
Історія 1721 року за Ништадтським миром Шведська Лівонія відійшла до Російської імперії. На цій території була створена Ризька губернія, що охоплювала Лівонію (Ліфляндію) та землі скасованої Смоленської губернії. Новостворена Ризька губернія поділялася на 2 провінції: Ліфляндська провінція (Рига, Пернов, Венден і острів Езель) Смоленська провінція (Смоленськ, Дорогобуж, Рославль, Вязьма)
1726 року Смоленська провінція перетворена на самостійну Смоленську губернію. Внаслідок цього Ризьку губернію переподілили на 5 провінцій: Ризька провінція Венденська провінція Дерптська провінція Перновська провінція Езельська провінція
1783 року Ризьку губернію перейменували на Ризьке намісництво. Воно поділялося на 9 повітів: Ризький повіт Венденський повіт Вольмарський повіт Валкський повіт Дерптський повіт Перновський повіт Феллінський повіт Верроський повіт Езельський повіт
1796 року Ризьке намісництво перейменували на Ліфляндську губернію.
На початку жовтня 1802 на території маєтку Каугерн сталась серія селянських заворушень, відомих як Каугернське повстання.
1893 року Дерптський повіт перейменували на Юріївський повіт.
Карти
Адміністративний поділ Губернія поділялася на 9 повітів:
№ Повіт Повітове місто Площа (верст²) Населення (1897) 1 Валкський Валк (10 922 особи)5298,7120 585 2 Венденський повіт Венден (6356 осіб)4953,7124 208 3 Верроський Верро (4152 особи)3744,297 185 4 Вольмарський Вольмар (5050 осіб)4358,1112 836 5 Перновський Пернов (12 898 осіб)4694,998 123 6 Ризький Рига (282 230 осіб)5468,4396 100 7 Феллінський Феллін (736 осіб)4015,299 747 8 Езельський Аренсбург (4603 особи)2515,560 263 9 Юріївський (Дерптський) Юріїв (Дерпт) (42 308 осіб)6276,7190 317
Населення Переписнаселенняміськесільськегустота, осіб/м²1860905795 2218951310670257730105294832
У середньому в останні роки до 1889 року в губернії народжувалось щорічно близько 36000 осіб, вмирало близько 26000 осіб.
Національності На 1895 рік. Національність Населеннялатиші 552860ести 509243німці 116186росіяни 72318 євреї 41163українці 12387поляки 5865інші 656
Корінне населення складалося з латишів, естів та шведів, що жили тільки на острові Рухну. Ести жили переважно на півночі губернії в Перновському, Фелінському, Юріївському та Верроському повітах, а також на островах; латиші — в інших частинах губернії.
Генерал-губернатори — : граф Петер-Людвіг фон дер ПаленPahlen, Peter Ludwig Frh. v. der, seit 1799 Gf. (1745-1826) // Baltisches biografisches Lexikon digital.
Примітки
Джерела Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання
Карта Лифляндии 1732 года из «Атласа Всероссийской Империи. Собрание карт И. К. Кирилова» (перегляд на рушії Google на сайті runivers.ru) Карта Лифляндской губернии (1820 г). «Географический атлас Российской империи, Царства Польского и Великого Княжества Финляндского» Карта Лифляндской губернии из «Атласа» А. А. Ильина 1876 года (перегляд на рушії Google на сайті runivers.ru)