Анжеліка Акбар (Anjelika Akbar, ) — турецька композиторка узбецького походження.
Біографія Почала грати на фортепіано у віці 2,5 років. У 4-річному віці батько, Станіслав Костянтинович Тимченко виявивши у неї абсолютний слух, віддав її в школу для обдарованих при Московській державній консерваторії ; продовжила навчатися у місті Ташкент у музичній школі ім. Успенського, яку також закінчили відомі піаністи Олексій Султанов та Станіслав Юденич. Після закінчення школи вступила до Ташкентської державної консерваторії, де навчалася композиції, оркестровці та фортепіано протягом 5 років, здобувши вищу освіту.
Спілка композиторів СРСР визнала її «Найкращим молодим композитором». 2006 року стала членом спілки композиторів України. Є «Заслуженим артистом» України. Акбар захистила ступінь магістра з композиції та диригування в Туреччині, куди вона прибула як член ЮНЕСКО і залишилася там, прийнявши громадянство Туреччини. Там стала доцентом, захистивши кандидатську дисертацію.
З 2003 року працює разом із композитором Алі Дармаром. Свій перший альбом — Води () записала в 1999 році. Анжеліка Акбар є володарем багатьох нагород.
Алі Дармар, дуже тепло відгукується про музику Акбар: «Її музика дуже лірична, містична і мелодійна, слідує народженою космосом філософії з музичною структурою, яка передає всі ці елементи дуже реально»
Загалом Акбар написала понад 400 творів для хору, фортепіано та інших інструментів. Виступала з симфонічним і камерним оркестром з багатьма концертами в Росії, Франції, Німеччині, країнах Балтії, Центральної Азії, Індії, Катарі, Туреччині тощо.
Родина Анжеліка одружена і має двох синів.
Дискографія
Сув (Води) — 1999 Bir'den bir'e — 2002 Вівальді — Пори року — 2002 Bach A L'orientale — 2003 Bir Yudum Су — 2005 Raindrops By Anjelika — 2009 İçimdeki Türkiyem — 2010 Likafoni — 2011.
Примітки
Посилання
Офіційний сайт Архівна копія від 4 лютого 2013 року на Wayback Machine Анжеліка Акбар — наші співвітчизники в Туреччині Архівна копія від 5 березня 2016 року на Wayback Machine Anjelika Akbar — Love Архівна копія від 16 березня 2016 року на Wayback Machine Анжеліка Акбар: Туреччина, яка всередині мене Архівна копія від 4 березня 2016 року на Wayback Machine