Віна́го індокитайський (Treron curvirostra) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 22,5—31 см. Довжина хвоста становить 7,4—8,3 см, довжина дзьоба 16—18 мм. У самців лоб і обличчя попелясто-сірі, потилиця більш темна, задня частина шиї оливкова. Верхня частина тіла темно-рудувато-коричнева. Крила темно-зелені або чорні, пера на них мають жовті краї. Нижня частина спини і надхвістя оливкові. Центральні стернові пера зелені. Крайні стернові пера біля основи темно-сірі, на кінці світліші, на хвості чорна смуга. Скроні, горло і груди світло-зелені, живіт сірувато-зелений. Райдужки зовні червоні або жовтуваті, всередині темно-карі або блакитні. Навколо очей широкі зелені кільця. Восковиця і дзьоб біля основи червоні, на кінці жовтуватий. Лапи яскраво-червоні. У самиць верхня частина тіла оливкова, верхні покривні пера крил темно-оливкові. Нижні покривні пера крил кремові з темно-оливковими смугами. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак менш яскраве.
Підвиди Виділяють дев'ять підвидів: T. c. nipalensis (Hodgson, 1836) — від Гімалаїв в центральному Непалі і Північно-Східній Індії через М'янму до південного Індокитаю; T. c. hainanus Hartert, E & Goodson, 1918 — острів Хайнань; T. c. curvirostra (Gmelin, JF, 1789) — Малайський півострів і Суматра; T. c. haliplous Oberholser, 1912 — острів Сімелуе; T. c. pegus Oberholser, 1912 — острів Ніас; T. c. smicrus Oberholser, 1912 — , Сіберут і ; T. c. hypothapsinus Oberholser, 1912 — острів Енгано; T. c. nasica Schlegel, 1863 — Калімантан; T. c. erimacrus Oberholser, 1924 — Міндоро, Палаван і сусідні острови.
Поширення і екологія Індокитайські вінаго мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Китаї, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї і на Філіппінах. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в мангрових лісах, на плантаціях і в садах. Зустрічаються зграями по 10—40 птахів, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться плодами. Сезон розмноження триває з січня по липень. Гніздо — невелика платформа з гілочок. В кладці два білих яйця, інкубаційний період триває 14 днів.
Примітки
Джерела Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996 David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001