Пі́нон сірошиїй (Ducula carola) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Філіппін.
Опис Довжина птаха становить 32-38 см. У самців лоб, обличчя, тім'я і шия попелясто-сірі, верхня частина тіла темно-сірі. Покривні пера крил сірі , поцятковані чорними плямами і смугами з бронзово-зеленим відтінком. Махові пера чорнувати з темно-зеленим відблиском. Надхвістя сіро-коричневе з бронзово-зеленим і блакитним відтінком. Верхні покривні пера хвоста чорнуваті з зеленим відблиском, стернові пера чорні з синьо-зеленим відтінком. Підборіддя і горло кремово-білі скроні сіруваті. Груди темно-сірі з білою плямою у формі півмісяця. Живіт бурий, боки сірі, стегна каштанові. Гузка і нижні покривні пера хвоста чорнуваті. Райдужки білуваті, навколо очей плями голої сизої шкіри. Восковиця і дзьоб біля основи фіолетові або рожевуваті, кінчик дзьоба білий. Лапи фіолетові або рожеві. У самиць верхня частина тіла більш коричнева, біла пляма на грудях відсутня.
Підвиди Виділяють три підвиди: D. c. carola (Bonaparte, 1854) — острови Лусон, Міндоро і Сібуян; D. c. nigrorum (Whitehead, J, 1897) — острови Негрос і Сікіхор; D. c. mindanensis (Ogilvie-Grant, 1905) — острів Мінданао.
Поширення і екологія Сірошиї пінони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах та на узліссях. Зустрічаються зграйками, на висоті до 2400 м над рівнем моря. Ведуть кочовий спосіб життя. Живляться плодами.
Збереження МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція сірошиїх пінонів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і полювання. Підвид D. c. nigrorum, імовірно, вимер.
Примітки
Джерела Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996 David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001