Родс має впасти () — протестний рух, який розпочався 9 березня 2015 року і спочатку був спрямований проти пам'ятника Сесілю Родсу в Університеті Кейптауна. Кампанія з демонтування монумента привернула увагу всього світу і призвела до більш широкого руху за «деколонізацію освіти» по всій Південній Африці. 9 квітня 2015 року після голосування Ради UCT монумент було демонтовано.
Протягом 2015 року Rhodes Must Fall захопив національні заголовки та різко розділив громадську думку в Південній Африці. Це також надихнуло появу подібних студентських рухів в інших університетах, як у Південній Африці, так і в інших країнах світу.
Підґрунтя
Бронзовий монумент Сесіля Родса був зроблений Маріон Волгейт, дружиною архітектора Чарльза Волгейта, яка працювала з Дж. М. Соломоном над проектуванням і будівництвом нових будівель Кейптаунського університету (UCT). Пам’ятна споруда була відкрита у 1934 році.Jeremy Harding, Rhodes Must Fall, London Review of Books Blog, 1 квітня 2015WALGATE, Charles Percival, Artefacts.co.za Заклики до демонтажу монумента повільно зростали протягом кількох десятиліть: студенти-африканери почали вимагати прибрати статую ще в 1950-х роках. Студенти-африканери хотіли, щоб монумент демонтували, оскільки Родс був британським імперіалістом, який хотів продовжити британське панування в Південній Африці, і вважав населення африканерів менш цивілізованим, ніж британське.
Ідеологія та цілі Rhodes Must Fall описує себе як «колективний рух студентів і співробітників, які об’єднались для прямих дій проти реальності інституційного расизму в Університеті Кейптауна». Напочатку рух стосувався дій направлених суто на демонтаж монумента Родса, проте надалі Rhodes Must Fall вважав, що «падіння статуї Родса є символом неминучого падіння переваги та привілеїв білих у нашому кампусі».
Спочатку рух був спрямований на видалення статуї Сесіля Родса, символу, який протестувальники вважали гнітючим, і розрісся до охоплення інституційного расизму, відсутності расової трансформації в університеті та доступу до вищої освіти.
Під час протестів студенти вдалися до захоплення, громадянської непокори та насилля. Вони підпалювали автівки, речі, будівлі, кидали у монумент екскременти, окуповували офіси університету. Студенти також користувалися Інтернетом: протестувальники створили сторінку у Facebook під назвою «Родос має впасти», а також рекламували та використовували хештег #RhodesMustFall у Twitter.
Лідери Перша акція руху відбулася 9 березня 2015 року, коли Чумані Максвеле «підібрав одне з відер з фекаліями і кинув його вміст у бронзову статую британського колонізатора 19 століття Сесіля Родса», за повідомленням The Guardian. Пізніше The Times назвала Чумані «активістом, який кидає фекалії, який організував кампанію #RhodesMustFall в UCT». BusinessTech назвав Нтокозо Квабе «одним із лідерів руху Rhodes Must Fall в Оксфордському університеті у Сполученому Королівстві», про це писали і Daily Mirror. Паризький журнал Jeune Afrique назвав Юссефа Робінсона «одним із лідерів руху в Британії». Атабіле Нонксуба також був названий лідером руху в UCT у статті від City Press. Національне громадське радіо взяло інтерв'ю у Кгоці Чікане і назвало його «одним із лідерів руху».
Протести
2015 Протести: монумент, деколонізація
Перший протест і акція, яка розпочала кампанію Rhodes Must Fall, відбулася 9 березня 2015 року, коли Чумані Максвел кинув людські фекалії в монумент. Максвелу було пред'явлено звинувачення у нападі після того, як він брав участь у фізичній сварці з охоронцем під час протесту. Повідомлялося, що співробітник служби безпеки UCT перешкодив фотографу сфотографувати акцію протесту. Адміністрація UCT оголосила, що розслідуватиме інцидент.
12 березня 2015 року на сходах Jammie Plaza, центр верхнього кампусу UCT, відбувся діалог під відкритим небом, щоб обговорити монумент, точки зору усіх сторін були почуті. Наступного тижня відбувся марш до адміністративної будівлі UCT з вимогою визначити дату демонтажу монумента. 20 березня 2015 року студенти взяли штурмом будівлю Бремнера, де розміщувались офіси UCT під час промови про знищення монумента проректором UCT Максом Прайсом. 22 березня повідомлялося, що студенти все ще займають будівлю і що громадськість постачає їм їжу. Протестувальники «перейменували» будівлю Azania House, що свідчить про те, що рух займає африканську позицію щодо національної ідентичності, відкидаючи таким чином громадянські та нерасові традицію ANC.
27 березня 2015 року були проведені вибори в університеті щодо питання подальшого майбутнього монумента, і після успішного голосування монумент було забито дошками до остаточного рішення ради університету. 9 квітня 2015 року статую Родса демонтували.
Протест швидко поширився по університетах Південної Африки,, протестувальники псували статуї та закликали до «деколонізації освіти» в Південній Африці.
Заяви
«Один поселенець, одна куля» 8 квітня 2015 року протестувальники зірвали засідання Ради UCT, яке було скликано для обговорення демонтажу статуї, і не дозволили членам Ради вийти. Згідно із заявою, опублікованою , проректором UCT, протестувальники скандували , фразу часів апартеїду. У вівторок, 14 квітня 2015 року, Rhodes Must Fall опублікувала заяву зі своєї офіційної сторінки у Facebook, в якій закликав своїх учасників приєднатися до акції протесту на парковці будівлі Bremner Building, яка закінчилася гаслом «ОДНА КУЛЯ, ОДИН ПОСЕЛЕНЕЦЬ!» Згодом цей пост був видалений.
Підтримка Мцебо Дламіні 25 квітня 2015 року , тодішній президент студентського самоврядування Вітватерсрандського університету, заявив у дописі Facebook, що він «любить Адольфа Гітлера» і захоплюється Гітлером за його «харизму» та «організаційні здібності». У тому ж пості Дламіні також писав, що «любить Роберта Мугабе». Пізніше Дламіні заявив під час радіоінтерв'ю на PowerFM: «Євреї — це дияволи», що змусило південноафриканських євреїв висунути проти нього кримінальні звинувачення у транслюванні ненависті. Зрештою, Дламіні був усунений з посади президента SRC за неправомірну поведінку. Проректор Університету Вітс Адам Хабіб заявив: «Я вважаю, що пан Дламіні самотужки завдав більше шкоди репутації Університету Вітс, ніж будь-яка інша людина, яку я можу згадати за останні два десятиліття».
7 травня 2015 року Rhodes Must Fall написав у Twitter «Чому погляди Макебо Дламіні на Гітлера не є обурливими», додавши посилання на анонімний лист у студентській газеті такої ж назви. Того ж дня Eyewitness News повідомили, що представники руху Rhodes Must Fall заявили, що «відхиляють усунення Мцкебо Дламіні».
Протести 2016 року: проживання, деколонізація та інституційна культура Протести відновилися в університеті Кейптауна на початку навчального року 15 лютого 2016 року, коли члени руху Rhodes Must Fall побудували халупу на постійно використовуваному пішохідному переході та дорозі біля підніжжя Jameson Steps в головному кампусі. Халупа була встановлена на знак протесту проти того, що деякі студенти вбачали проблеми у відсутності житла для чорношкірих студентів і несправедливості у розподілі студентського житла. Університет відповів, вказавши, що халупу потрібно перенести до 17:00 наступного дня, оскільки її розміщення спричиняло затори на дорогах. Наступного дня халупу прибрали після 6 вечора працівники університету. У відповідь прихильники Rhodes Must Fall вандалізували дві статуї (Яна Смутса та Марії Еммелін Барнард Фуллер), спалили картини: переважно портрети білих людей, зібрані з будівель університету (включаючи два колажі на згадку про популярну активістку антиапартеїду ,, п’ять картин на тему антиапартеїду чорношкірого художника Кересемозе Річарда Бахоло, який був першим темношкірим студентом, що отримав ступінь магістра образотворчого мистецтва в UCT і який пізніше підтримав дії активістів); спалили три транспортні засоби, включаючи транспортний автобус Jammie Shuttle, і підірвали бензином офіс проректора університету.
Університет Кейптауна заявив, що нестача, 6680 ліжок для 27 000 студентів, була викликана трьома причинами: значно збільшилася кількість студентів через нижчі збори, студенти переписували відкладені іспити, викликані протестами минулого року, і погашення історичного студентського боргу, що збільшило кількість студентів, які повертаються. Університет також заявив, що їхню здатність реагувати на житлову проблему завадило зайняття протестувальниками Rhodes Must Fall трьох будівель, де розміщується відділ студентського житла. Університет також спростував заяви протестувальників про пріоритетність житла білих студентів, заявивши, що 75% студентів університетських резиденцій були чорношкірими. Університет стверджував, що деякі протестувальники не були студентами і що через «залякування інших, принизливі висловлювання та спотворення фактів», адміністрація буде судитись з протестувальниками. Вісім протестувальників були заарештовані за звинуваченнями в публічному насильстві та зловмисній шкоді.
Того ж тижня «не темношкірі» студенти не мали змоги відвідати їдальню гуртожитку, оскільки їх не пускали протестувальниками Rhodes Must Fall.
Подібні протести спалахнули по всій Південній Африці в лютому 2016 року протести відбулись у Північно-Західному університеті, Університеті Фрі Стейт, Університеті Вітвотерсранда, Університеті Преторії та .
Реакція 22 березня 2015 року викладач UCT повідомив газеті , що університет не наймає достатньо чорношкірих професорів. Він сказав, що лише 5 із 200 старших професорів університету є чорношкірими. Через тиждень Джуліус Малема з погодився з тим, що статую потрібно демонтувати, і що студентські протести були проти не лише статуї, а й власне переваги білих людей. запропонував «зберегти його [Родса] в кампусі і змусити, навіть якщо посмертно, стати свідком реалій життя конституційної демократії.
У березні 2015 року факультет інженерії та навколишнього середовища Кейптаунського університету провів опитування щодо того, чи варто переносити статую. З 2700 студентів проголосувало 1100 студентів. 60% з них були проти видалення статуї, 38% – за, а решта (2%) утрималися. Однак опитування не виміряло силу думок. Було виявлено, що багато тих, хто виступає проти видалення, не розуміють важливості питання.
Президент епохи апартеїду де Клерк розкритикував рух, назвавши його "дурістю", а студентів "гучними і лютими". Він стверджує, що Родс був «архітектором англо-бурської війни, яка мала катастрофічний вплив на наш народ, але уряд Національної партії ніколи не думав вилучити його ім'я з нашої історії». Де Клерк продовжив, написавши в листі до The Times, що «Родс вплинув на історію, що також стосується позитивного внеску його стипендійної програми».
Члени правлячої партії ANC розкритикували рух. Наприклад, міністр освіти звинуватив їх у тому, що вони є «ультралівим формуванням», яке контролюється EFF.
Деякі критики руху стурбовані тим, що увага зосереджена на кількості, а не якості освіти, і що збільшення кількості студентів, прийнятих до університетів, призведе до зниження якості їхньої освіти, оскільки гроші, які б мали спрямовані на забезпечення якісних викладачів, замість цього спрямовуються на утримання студентів.
Університетські протести розкритикували за їх все жорстокіший характер і расизм проти нетемношкірих студентів, особливо за їх «крайню ненависть до білих». Деякі чорношкірі студенти стверджують, що бояться помсти, якщо не підтримають протести.
Інші університети Початок руху в Університеті Кейптауна призвів до появи більш широкого руху для вирішення проблеми відчуження чорношкірих у вищій освіті в інших університетах Південної Африки, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів.
Університет Стелленбоша