Граф Бото фон Гюльзен (; 6 липня 1895, Відень — 11 січня 1980, Фрайбург) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту.
Біографія 5 березня 1914 року вступив в армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 по 26 серпня 1939 року — командир 2-го батальйону 8-го піхотного полку. З 8 березня 1940 по 15 березня 1941 року — ад'ютант генерала для особливих доручень при командуванні 1-го армійського корпусу Максиміліана Шванднера. 25 травня 1941 року відряджений в штаб командувача військами у Франції, з 1 червня — ад'ютант командувача. З 15 квітня 1943 року — комендант Веймара. З 1 квітня по 10 вересня 1943 року — командир 461-го піхотного полку, з 15 листопада 1943 року — 62-ї піхотної, з 10 березня 1944 року — 5-ї авіапольової, з 1 червня 1944 року — 370-ї піхотної дивізії. 3 вересня 1944 року взятий в полон радянськими військами в Онешті. 8 грудня 1944 року підписав звернення Союзу німецьких офіцерів «До народу і вермахту». 11 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.
Звання
Фанен-юнкер (5 березня 1914) Фенріх (26 жовтня 1914) Лейтенант (2 листопада 1914) Оберлейтенант (20 червня 1918) Гауптман (1 липня 1927) Майор (1 жовтня 1934) Оберстлейтенант (1 серпня 1937) Оберст (1 червня 1940) Генерал-майор (1 грудня 1943) Генерал-лейтенант (1 липня 1944)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Хрест «За заслуги у військовій допомозі» Нагрудний знак «За поранення» в чорному Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Посилання
Біографічні дані.