Лікостомо — середньовічна генуезька колонія і порт, що існувала в дельті Дунаю. Періодично підпорядковувалася також Візантійській імперії, Добруджанському князівству (1366—1404), Валахії (1404—1428) і Молдавії (1428—1484)Andrei Oțetea, Istoria lumii în date, ed. Enciclopedică Română, București 1969, pp. 134—138. Назва походить від грецького lykos — «вовк», stoma — «горло»), що перекладається як «Вовча паща». В румунській історіографії відома як „Gura Lupului”.
Довгий час його плутали з портовим містом Кілія, назва якого також грецька, і означає «ангар». Однак, останні дослідження показали, що поселення було на схід, приблизно на місці сучасного міста Вилкова, назва якого походить від давньослов'янського «вовк», або на місці села Периправа в РумуніїPanaitescu, p. 288, n. 3 (precizările aparțin editorului Gheorghe Lazăr)Octavian Iliescu, Contributions à l'histoire des colonies génoises en Roumanie aux XIIIe — XVe siècles, Revue Roumaine d'Histoire, nr. 28 din 1989, p. 25 — 52..
Після 1404 року фортеця перейшла під владу правителя Мірчі Старого, а пізніше — під владу молдавських правителів Олександра Доброго (з 1428 року) і Штефана Великогоdr. conf. Emil Dragnev, Sistemul defensiv al Țării Moldovei în epoca lui Ștefan cel Mare în ziarul „Universitatea”, nr. 5 (83) din 25 decembrie 2007.Miercuri 23 ianuarie 2008, 23 ianuarie 2008, Ramona Vintila, Jurnalul Național, accesat la 3 iulie 2012.
Після завоювання Добруджі турками (після 1418 року) це місто зникло з літописів, хоча його існування, ймовірно, тривало пізніше, можливо, до завоювання турками дунайської дельти, Килії і Білгорода в 1484 роціG.I. Brătianu : Cercetări asupra Vicinei și Cetății Albe, ed. Univ. Iași, 1935, cota 14.333 la Bibl. Univ. din Chișinău..
Посилання
Джерела Piero Boccardo, Clario Di Fabio (ред.), Il secolo dei genovesi, ed. Electa, Milano; Italia, 1999, 472 p., ISBN 9788843572700 P.P. Panaitescu, Mircea cel Bătrân, ediția a II-a, Editura Corint, București, 2000.