Колонія () — вид поселення у Польщі, Російській імперії та Українській РСР.
Польща Виникає внаслідок поширення забудови населеного пункту на територію, віддалену від основної частини існуючої до того забудови населеного пункту, найчастіше міста або селаUstawa z dnia 29 sierpnia 2003 r. o urzędowych nazwach miejscowości i obiektów fizjograficznych () . У Вармії, Мазурах та Помор'ї, замість терміна «колонія», застосовується термін «вибудова» (), який найчастіше використовується для позначення віддалених частин сільських населених пунктів.
Згідно з прикладною схемою класифікації населених пунктів, вулиць та адрес, яка вступила в силу 21 липня 2021 року, згідно з розпорядженням міністерства розвитку, праці й технологій, колонія може зараховуватися до виду населених пунктівRozporządzenie Ministra Rozwoju, Pracy i Technologii z dnia 21 lipca 2021 r. w sprawie ewidencji miejscowości, ulic i adresów () .
Російська імперія та УРСР На українських землях, що входили до складу Російської імперії та Української РСР, колонією називали окреме компактне поселення переселенців з іншої країни або області, відповідно їх мешканців — колоністами. Кожна колонія мала власне самоврядування та адміністрацію з числа своїх жителів. Колоністи жили відособлено, зберігаючи власну мову і традиції, займалися сільським господарством, торгівлею, промислами, ремеслом, фабрично-заводським підприємництвом.
Колоністи могли займати вулицю чи куток села або ціле поселення. Тоді, відповідно, назва колонія поширювалася на вулицю, куток, або ж весь населений пункт. Як означення типу поселення, колонія використовується в джерелах XIX-го та першої половини XX століть.
Примітки