35-та загальновійськова Червонопрапорна армія  — об'єднання Сухопутних військ Збройних сил СРСР чисельністю в армію, яке існувало у 1943—1992 роках.

Історія У 1943 році на базі Пензенського артилерійського училища було сформовано 29-й стрілецький корпус. Корпус увійшов до складу 13-ї армії Центрального фронту під командуванням Костянтина Рокоссовського.

15 липня, через 4 дні після завершення формування, корпус отримав бойове хрещення. 5 серпня звільняв місто Орел. В кінці вересня 1943 року частині корпусу досягли Дніпра, й 16 жовтня, після 6-денної підготовки форсували його на північ від міста Лоєва.

З 10 по 30 листопада 1943 року з'єднання та військові частини корпусу в рамках операції «Багратіон» по звільненню Білорусі вели бої на Рогачевському плацдармі, брали участь в розгромі Бобруйського угруповання. Починаючи з 5 серпня 1944 року за 36 днів боїв, пройшовши близько 550 км Білоруссю, корпус у другій половині серпня вийшов в Східну Польщу. Долаючи запеклий опір противника, воїни корпусу захопили важливий стратегічний плацдарм на західному березі річки Нарев у районі міста Ружани (південніше Остроленка), на якому вели кровопролитні бої з початку вересня 1944 року до початку загального наступу 14 січня 1945 року.

В ході Східно-Прусської наступальної операції дивізії корпусу пробилися до моря через 2 потужних оборонні рубежі й 3 укріпрайони: Млавський, Алленштейнський й Хейльсберзький. Беручи участь 13 — 29 березня в розгромі Хейльсберзького угруповання, своїми активними діями сприяли штурму міст-фортець Кенігсберг й Піллау. У квітні 1945 року частини корпусу форсували затоку Фрішес-Хафф й вели напружені бої із залишками військ противника на косі Фріше-Нерунг.

День Перемоги воїни корпусу зустріли на південний схід від Данцига. За мужність і героїзм, проявлені в роки Великої Вітчизняної війни, 48 воїнам корпусу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Троє з них: старший лейтенант І. Ладушкін, молодший лейтенант В. Ліваків і сержант Н. Носуля — навічно зараховані до списків об'єднання. У роки війни частини корпусу 6 раз відзначалися в наказах Верховного Головнокомандувача.

Після закінчення німецько-радянської війни корпус було передислоковано в Прибалтику, де увійшов до складу частин Прибалтійського військового округу (ПрибВО), а в червні 1945 року переданий до Кубанського військового округу. 15 червня 1946 року після розформування Кубанського військового округу, корпус передислокований до міста Краснодар Північно-Кавказького військового округу й перетворено на гірсько-піхотний корпус.

У квітні 1966 року у зв'язку із загостренням обстановки на далекосхідних межах управління 29-го стрілецького корпусу прибуло на нове місце постійної дислокації — у місто Білогірськ Амурської області. 22 лютого 1968 року за великі заслуги в справі захисту Батьківщини, успіхи в бойовій підготовці та у зв'язку з 50-річчям Радянської армії й Військово-морського флоту об'єднання нагороджено орденом Червоного Прапора.

25 червня 1969 року управління 29-го армійського стрілецького корпусу переформовано на польове управління 35-ї загальновійськової армії.

Після розпаду СРСР у 1992 році 35-ма загальновійськова армія Далекосхідного військового округу Радянської армії ввійшла до складу Збройних сил РФ.

Структура 1988 рік У складі армії управління, частини армійського підпорядкування, 5 дивізій та 1 укріпрайон (до 2009 року):

Управління командувача, штаб (місто Білогірськ);

З'єднання і частини армійського підпорядкування * 668-й вузол зв'язку (м Білогірськ); 786-та рота охорони і забезпечення штабу армії; 165-та гарматна артилерійська бригада (село Нікольське); 153-та ракетна бригада (м Білогірськ); 71-ша зенітна ракетна бригада (село Середньобіле); 43-тя бригада матеріального забезпечення (село Томічи); 394-й окремий вертолітний полк (село Середньобіле); 156-й окремий радіотехнічний полк, 318-й окремий радіотехнічний полк ОСНАЗ (станція Льодяна): 49-й окремий танковий полк (м Білогірськ), 38-й реактивний артилерійський полк (с. Березовка); Розвідувальний артилерійський полк (с. Березовка); 161-й окремий полк зв'язку, 1719-й окремий радіорелейно-кабельний батальйон; 54-й окремий полк зв'язку (м Білогірськ); 178-ма окрема вертолітна ескадрилья (м Білогірськ); Понтонно-мостовий полк (Архара); 14-й окремий бронепоїзд БП-1 (смт Магдагачи); 15-й окремий бронепоїзд БП-1 (м Свободний); 16-й окремий бронепоїзд БП-1 (смт Архара); Окремий батальйон РЕБ (станція Льодяна); 1899-й окремий радіотехнічний батальйон (с. Паніно), 1283-й окремий інженерно-саперний батальйон (с. Березівка); 396-й окремий розвідувальний артилерійський дивізіон (с. Нікольське); 12-й укріплений район (м Благовіщенськ); 102-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби (нс) (ст. Льодяна); Окрема ескадрилья БПСР (м Білогірськ); Окремий батальйон хімічного захисту (м Білогірськ); 827-ма окрема рота спецназу ГРУ (м Білогірськ); 6508-ма ремонтно-відновлювальна база (с. Возжаєвка);

Дивізії

21-ша гвардійська танкова Вітебська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Суворова дивізія (м Білогірськ); 67-ма мотострілецька дивізія (м Сковородіно); 192-га мотострілецька дивізія (м Благовіщенськ, м Свободний, м Шимановськ)192-га мсд в 1989 р. переформована в 126-у кулеметно-артилерійську дивізію ; 265-та мотострілецька Виборзька дивізія (Білогірськ-15 (Возжаєвка))265-а мсд 25 жовтня 1989 р. переформована в 5507-у БЗОТ; 266-та мотострілецька Артемівсько-Берлінська Червонопрапорна, ордена Суворова дивізія (м Райчихинськ)266-а мсд 25 жовтня 1989 р. переформована в 5508-у БЗОТ:

Командування

Зарудін Юрій Федорович, генерал-майор, з квітня 1970 генерал-лейтенант (червень 1969 — лютий 1973) Потапов Юрій Михайлович, генерал-лейтенант (лютий 1973 — грудень 1975) Дубінін В'ячеслав Васильович, генерал-майор, з лютого 1978 генерал-лейтенант (січень 1976—1979)Феськов В. И., Голиков В. И., Калашников К. А., Слугин С. А. Вооруженные силы СССР после Второй мировой войны: от Красной армии к Советской (часть1: Сухопутные войска)/ под науч. ред. В. И. Голикова. — Томск: Изд-во НТЛ, 2013. — 640 с. Морозов Іван Сергійович, генерал-майор, з листопада 1983 генерал-лейтенант (1982 — вересень 1984) Кузьмін Федір Михайлович, генерал-майор, з листопада 1985 генерал-лейтенант (вересень 1984 — лютий 1987) Топоров Володимир Михайлович, генерал-лейтенант (жовтень 1988 — серпень 1989) Висоцький Євген Васильович, генерал-лейтенант (серпень 1989 — вересень 1991)

Примітки