«Вру́чення ключі́в апо́столу Петру́» — фреска роботи П'єтро Перуджіно, написана близько 1482 року. Розташована в Сікстинській капелі, Ватикан.

Історія 1480 року Перуджіно розписував стару базиліку Святого Петра в Римі. Папа Сікст IV був задоволений його роботою і вирішив залучити його до розпису в 1481—1483 роках Сікстинської капели у Ватиканському палаці разом з іншими флорентійськими та умбрійськими майстрами: Боттічеллі, Гірландайо та Козімо Росселлі.

Опис Фреска є частиною Історій Ісуса на північній стіні капели і зображує фрагмент із 16 глави Євангелія від МатвіяI кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі"! (), де Ісус вручає святому Петру ключі від небес, що символізують владу відпускати гріхи та впускати до раю. Фігури на передньому плані організовано в дві групи, вишикувані в щільний ряд, так, що утворюється подоба фризу. Головна група складається з апостолів (включно з Іудою — п'ятий ліворуч від Ісуса), що оточують Христа, який вручає золотий і срібний ключі укляклому Петру. Друга група складається із сучасників автора (включно зі самим художником — п'ятим від правого краю).

На задньому плані зображено ще дві сцени з життя Ісуса — Кесареве кесареві ліворуч та Побиття Христа каміннямІсус їм відказав: «Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є». І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов. () праворуч.

Манера зображення фігур натхненна Андреа Вероккйо. Фігури апостолів, особливо Іоанна Богослова, закутані в складні драпування, з довгим розпущеним волоссям, в елегантних позах нагадують апостола Фому роботи Вероккйо в церкві Орсанмікеле.

Храм Соломона, зображений у вигляді восьмигранної ротонди з портиками, домінує в центрі фрески і слугує тлом для дії. Аналогічний будинок використали Пінтуріккйо (учень Перуджіно) в розписі капели Буфаліні в базиліці Санта-Марія-ін-Арачелі і сам Перуджіно на фресці «Вінчання Марії».

Автор приділив багато уваги опрацюванню пейзажу, з метою створити в глядача відчуття нескінченності світу. Прийом з перистими деревами на тлі хмарного неба та синьо-сірих пагорбів пізніше запозичили й інші художники, особливо Рафаель.

Легенда Існує прикмета, пов'язана з фрескою і папськими конклавами — того кардинала, кому за жеребом випаде місце під фрескою, оберуть папою. Записи показують, що це справедливо стосовно принаймні до трьох пап — Климента VII, Юлія II і Павла III.

Примітки

Література