Львівське ковзанярське товариство () — спортивне товариство, засноване 1869 року у Львові та вважається першим польським спортивним клубом, як на теренах Галичини, так і Польщі вціломуWiadomości o lwowianach, Lwowie i Małopolsce Wschodniej // Biuletyn. — Koło Lwowian w Londynie. — Nr 32. — 1977. — czerwiec. — S. 60—61. Czesław Michalski Pierwsze kluby sportowe we Lwowie do 1914 roku // Lwów: miasto, społeczeństwo, kultura: studia z dziejów Lwowa. — T. 4 / pod red. Kazimierza Karolczaka. — Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2002. — S. 247—259. .

Історія

Львівське ковзанярське товариство засноване у 1869 році. Щороку з настанням морозів товариство облаштовувало ковзанку на Панянському ставку на вулиці Пелчинській (початок нинішньої вулиці Вітовського, водойма не збереглася). Періодично тут відбувалися змагання зі швидкісної та мистецької їзди на ковзанах. Перед початком зимового сезону 1900–1901 років було подано пропозицію щодо впровадження на львівському ковзанярському майданчику спортивних ігор, таких як хокей, поло, керлінг, рінкбол тощо, котрі за кордоном у той час користувалися великим успіхом. Керівництво Львівського ковзанярського товариства підтримало ініціативу не одразу. Лише у 1904–1905 роках вільні збори ухвалили рішення запровадити хокей на Панянському ставку та запросити до Львова інструктора з Праги. Хоча від ідеї запрошення іноземного інструктора пізніше відмовилися.

15 січня 1905 року на Панянському ставку відбувся «бантиковий фестин» (), організований Львівським ковзанярським товариством. На берегах водойми встановили велетенські снігові скульптури чи то богів зими, чи то найзаслуженіших членів товариства, льодовий майданчик освітили різноколірними електричними лампами. Родзинкою вечора став хокейний матч, в якому мали взяти участь команди реальної школи та Львівського ковзанярського товариства. За якими правилами відбувся матч, скільки часу він тривав і з яким рахунком закінчився, не відомо.

1906 року Львівське ковзанярське товариство отримало у користування земельну ділянку, яка утворилася на місці засипаної частини Пелчинського ставка, що містився на протилежному від Панянського ставка, на вулиці Пелчинській, 53 (нині тут розташований спорткомплекс товариства «Динамо», що на вулиця Вітовського, 53). 1909 року цю територію заасфальтували. Відтоді кожну зиму тут заливати ковзанку, а влітку — вправлялися в їзді на роликових ковзанах. Поруч зведений дерев'яний будиночок у закопанському стилі, в якому розмістилися канцелярія товариства, роздягальні та буфет. Ковзанка функціювала до кінця 1930-х років. У 1909 році президентом Львівського ковзанярського товариства був Зигмунт Лашовський.

Невдовзі інтерес до нової забави пішов на спад, про що на початку зими 1911–1912 років писала «Ґазета Вєчорна». У 1914—1921 роках розвиток спорту у Галичині почергово перервали перша світова, польсько-українська та польсько-радянська війни. За підсумками цих війн Львів увійшов до складу Другої Речі Посполитої.

Львівське та Варшавське ковзанярські товариства у 1921 році спільно заснували Польський ковзанярський союз, який з часом трансформувався у Польську федерацію ковзанярів.

У міжвоєнний період у клубі діяли секції фігурного катання та хокею. Найвідомішими представниками товариства були ковзаняр Тадеуш Ковальський та хокеїст Роман Сабінський. Хокейна команда Львівського ковзанярського товариства брала участь у чемпіонаті Польщі з хокею сезону 1928/1929 років.

Примітки

Джерела Ulica Pelczyńska (Witowskiego), nr. 53: Lwowskie Towarzystwo Łyżwiarskie / Przemysław Włodek, Adam Kulewski // Lwów. Przewodnik. — Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 280. — ISBN 83-89188-53-8.