.416 Remington Magnum — гвинтівковий набій центрального запалення в пляшкоподібній гільзі з пояском .416 калібру (10,57 мм). Набій був випущений у продаж 1989 року та призначався для полювання на небезпечну дичину. У ньому використано гільзу схожого набою 8mm Remington Magnum. Коли набій з'явився у 1988 році, автор Френк Ч. Барнс заявив, що набій .416 Remington Magnum є «найвидатнішим заводським набоєм, який було представлено за останні десятиліття».
Набій розробляли в якості дешевшої альтернативи набою .416 Rigby, для його заміни в подальшому. Хоча сьогодні набій .416 Remington Magnum є одним із найпопулярніших набоїв калібру .416, він не зміг замінити набій .416 Rigby, як очікувалось. Скоріше, це викликало цікавість до набоїв .416 калібру (10,57 мм), що призвело до відродження набою .416 Rigby та появи інших набоїв цього калібру, таких як .416 Weatherby Magnum та .416 Ruger.
Набій .416 Remington Magum є одним із найпопулярніших мисливських набоїв для полювання на небезпечну дичину в Африці. Крім того, його все частіше використовують для полювання та захисту від великих ведмідів у Північній Америці, зокрема на Алясці.
Історія Після здобуття колишніми європейськими колоніями в Африці незалежності, сафарі на континенті почало повільно скорочуватися через неправильне управління ресурсами та політичні фактори. Це призвело до втрати зацікавленості великокаліберною зброєю та набоями для полювання на небезпечних африканських тварин. Проте до 1980-х років африканські країни, усвідомивши потенційні переваги мисливства, почали освоювати території для полювання та сафарі. Тому зі збільшенням кількості мисливців почала зростати потреба у зброї для полювання на дичину.
Спочатку набій .416 Rigby був одним із самим відомих набоїв для магазинних гвинтівок середнього калібру під час розквіту мисливства в Африці. Сьогодні, споряджений бездимним порохом, набій .416 Rigby вважають великокаліберним набоєм. У порівнянні з більшістю набоїв магазинних гвинтівок того часу, Rigby був великим і об'ємним набоєм, у якому в якості пороху використовували кордит, а тиск був середнім. Гвинтівки під цей набій потребували не лише довших затворів, але й збільшеного дзеркала затвора, що збільшувало вартість зброї. Такі набої як .416 Rigby, які вважалися набоями початкового рівня в країнах, де використовували набої 40 калібру (10 мм), поступалися набоям .458 Winchester Magnum та .375 H&H Magnum, для використання яких було достатньо гвинтівок із менш вартісними затворами. А оскільки виник дефіцит цих набоїв, професійні мисливці, наприклад Селбі, перестали використовувати гвинтівки під набій .416 Rigby.
Відродження зацікавленості до сафарі в Північній Америці на початку 1980-х, створило ринок спеціалізованих африканських набоїв. Африканські країни ввели закон, який з 1950-х років визначав мінімальний калібр для полювання на небезпечну дичину. Мінімальним набоєм, який було дозволено для полювання на небезпечну дичину, зазначено набої .375 H&H Magnum або 40 калібру (10 мм), проте в деяких країнах в якості винятку було дозволено набій 9.3 × 62 Mauser.
Компанія Ремінгтон, усвідомлюючи можливість, розробила другий комерційно успішний набій для полювання на небезпечну дичину — першим набоєм став .458 Winchester Magnum. Поява набою .416 Remington Magnum призвело до відновлення зацікавленості в набої .416 калібру (10.57 мм). Це призвело до відновлення набою .416 Rigby коли компанія Ругер випустила гвинтівку Ruger Model 77 RSM під цей набій, в той час як компанія Hornady почала виробництво боєприпасів .416 Rigby. Після цього компанія Weatherby, після компанії Ремінгтон, випустила набій .416 Weatherby Magnum, який було створено на базі набою .378 Weatherby Magnum.
Конструкція набою .416 Remington Magnum походить від кустарних набоїв, таких як .416 Hoffman 1970-х та .416 Barnes Supreme 1950-х. Джордж Л Гоффман з Sonora Texas вирішив використовувати калібр в звичайному затворі гвинтівки створений шляхом розширення дульця гільзи набою .375 H&H Magnum до калібру . Новий набій під назвою .416 Hoffman було представлено наприкінці 1970-х. Набій .416 Hoffman загалом використовували у нестандартних гвинтівках. Побачивши новий ринок компанія Remington розробила набій .416 Remington Magnum для конкурування з набоями .458 Winchester Magnum, .375 H&H Magnum та .416 Rigby. Набій від Ремінгтон дуже схожий набій .416 Hoffman. Новий набій, на відміну від набою Rigby, можна було просто використовувати у вже існуючих гвинтівках, таких як Remington Model 700, Winchester Model 70 та у будь-яких гвинтівках де використовують набої магнум з пояском створені на базі набою .375 H&H Magnum. Це дозволило уникнути необхідності в дорогому новому затворі або зміні конструкції вже існуючих моделей гвинтівок, що збільшило б вартість зброї.
Набій .416 Remington, як і набій .416 Hoffman, створено на базі гільзи набою .375 H&H Magnum. Набій .416 Remington Magnum було створено на базі доволі нового набою 8 мм Remington Magnum шляхом розширення дульця гільзи для кріплення кулі калібру . В свою чергу набій 8 мм Remington Magnum було створено на базі набою .375 H&H Magnum який було покращено шляхом розширення гільзи розривом, зменшення конусності та збільшення об'єму гільзи, а потім зменшення дульця для встановлення кулі калібру . В результаті набій .416 Remington Magnum за продуктивністю був схожий на набої .416 Rigby та .416 Hoffman і міг розігнати кулю вагою 26 грамів до швидкості 730 м/с.
Конструкція та специфікація При розробці набою .416 Remington Magnum компанія Remington мала на меті імітувати продуктивність набою .416 Rigby шляхом використання меншої гільзи набою .375 H&H Magnum. Щоб досягти такого рівня продуктивності, менша гільза повинна витримувати набагато більший тиск ніж набій Rigby. Проте, отриманий об'єм гільзи дозволив Remington легко досягти очікуваного рівня продуктивності, не досягаючи межі максимального тиску.
Компанія Remington обрала набій 8 мм Remington Magnum для розробки нового набою. В набої 8 мм Remington Magnum використано покращену та зміцнену гільзу, у порівнянні з набоєм .375 H&H Magnum, яка мала більший об'єм. До того ж робочий тиск за SAAMI в гільзі набою 8 мм Remington Magnum становив що є дещо більшим за тиск в гільзі набою .375 H&H Magnum. В решті набій .416 Remington Magnum було створено шляхом обтискання дульця гільзи набою 8 мм Remington Magnum без інших змін в гільзі. Розміри нижче шейки дульця гільзи набоїв 8 мм Remington Magnum та .416 Remington Magnum ідентичні.
Зображення набою S.A.A.M.I. .416 Remington Magnum: Всі параметри в дюймах [міліметрах].
В Північній Америці S.A.A.M.I. стандартизувало набій .416 Remington Magnum в травні 1989 року. SAAMI рекомендувало використовувати стволи з 6 канавками з шириною кожної в , а крок закручування нарізів один оберт на . Рекомендований діаметр ствола , а діаметр по канавкам . Об'єм гільзи становить 6,95 см3. Максимальний тиск за SAAMI становить або 54,000 C.U.P.
C.I.P. також стандартизували набій .416 Remington Magnum. Особливих відмінностей між стандартами C.I.P. та S.A.A.M.I. немає, єдине в чому можуть полягати відмінності це соті долі міліметрів при конвертуванні з дюймів в міліметри. Проте, за CIP тиск складає . Тиск в C.U.P. такий самий, що і в S.A.A.M.I. — 54,000 °C.U.P.
Продуктивність Набій .416 Remington Magnum було розроблено щоб імітувати характеристики набою .416 Rigby і, за всіма доказами, він відповідає цим показникам. При заряджанні в межах специфікації тиску від SAAMI та CIP, набій може легко перевищити ці показники на 30 м/с. Якщо дотримуватися визначених показників тиску, набій Rigby практично не має переваг у продуктивності над набоєм .416 Remington Magnum. Фактично, щоб досягти максимального тиску набою .416 Remington, який визначено CIP в , набій .416 Rigby треба зарядити для отримання тиску в , що перевищує максимальний тиск на . Заводський заряд пороху, для обох цих набоїв, розганяє кулю вагою 26 г до швидкості 730 м/с, а от кустарний заряд може розігнати таку саму кулю до швидкості 760 м/с.
Коли компанія Ругер випустила свій набій калібру .416 (10,36 мм), вони вкоротили набій, але зробили його товщим в середині, ніж .416 Remington Magnum який було створено на базі гільзи їхнього набою .375 Ruger шляхом розширення дульця до . Набій розробили компанії Ruger та Hornady, де Ругер розробили гвинтівки, а Ґорнаді — заряди. У порівнянні з набоєм .416 Ruger, гільза набою Remington мала більший об'єм та вищий рекомендований S.A.A.M.I. тиск. А це давало кращу продуктивність набою Remington у порівнянні з набоєм Ruger. Заряди Ґорнаді .416 Ruger підходили для обох набоїв Rigby та Remington .416. Досягти максимального тиску стало можливим завдяки використанню спеціальної суміші порохів, яка не була доступна широкому загалу. Ті хто кустарно споряджав набої мали деякі складнощі в досягненні продуктивності на рівні заводських зарядів, при цьому не перевищуючи максимального середнього тиску набою. За даними Ґорнаді швидкість кулі вагою 26 г становила 700 м/с для набою .416 Ruger, 730 м/с для набою Rigby, 750 м/с для набою .416 Remington Magnum та 820 м/с для набою .416 Weatherby.
З іншого боку .416 Weatherby Magnum мав кращу продуктивність за набої Remington, Rigby або Ruger. Заводський заряд пороху розганяв кулю вагою 26 г до швидкості 820 м/с. В набої .416 Weatherby Magnum використано гільзу з дещо більшим об'ємом ніж набої Rigby, а тому за C.I.P. він має вищий тиск ніж набій .416 Remington Magnum. Набій .416 Dakota має модифіковану гільзу Rigby, а тому може досягти швидкості в 790 м/с гільзу кращою якості ніж в набої Rigby.
Дулова енергія заводського заряду становить . Це перевищує енергію більшості заводських зарядів .458 Winchester Magnum які розганяють кулю вагою 32 г до швидкості 620 м/с. Багато досвідчених африканських мисливців вважають, що набій .416 Remington є більш гнучким в порівнянні з набоєм .458 Winchester Magnum.
{| class="wikitable" border="1" |+ Порівняння заводських зарядів набоїв .458 Winchester Magnum, .375 H&H Magnum та .416 Remington Magnum |- | style="background: #eeeeee" width="180pt" | Набій | style="background: #eeeeee"| Критерії | style="background: #eeeeee"| Дулова швидкість | style="background: #eeeeee"| | style="background: #eeeeee"| | style="background: #eeeeee"| | style="background: #eeeeee"| | style="background: #eeeeee"| | style="background: #eeeeee"| |- | style="background: #eeeeee" rowspan="3" | .458 Winchester Magnum Hornady DGS 85833 | Швидкість || || || || || || || |- | Енергія || || || || || || || |- |Падіння кулі || || || || || -8.4 in (21.33 cm) || || |- | style="background: #eeeeee" rowspan="3" | .375 H&H Magnum Hornady DGS 8509 | Швидкість || || || || || || || |- | Енергія || || || || || || || |- |Падіння кулі || || || || || -4.8 in (12.19 cm) || || |- | style="background: #eeeeee" rowspan="3" | .416 Remington Magnum Hornady DGS 82674 | Швидкість || || || || || || || |- | Енергія || || || || || || || |- |Падіння кулі|| || || || -2.0 in (5.08 cm) || || || |- |colspan="9" align="center" | Значення надані Hornady Ballistic Calculator Висота: Температура:
Є очевидним, що набій .416 Remington Magnum за балістикою перевищує набій .458 Winchester Magnum та має траєкторію, яка наближається до траєкторії набою .375 H&H Magnum. В той час як енергія в набою .458 Winchester Magnum зберігається приблизно на відстані в 59 м, у набою .416 Remington Magnum така сама енергія зберігається на відстані в 91 м. The cartridge is flatter shooting than the .458 Winchester Magnum. При пристрілці на 91 м падіння набою .416 Remington Magnum становить приблизно 13 см на 180 м та приблизно 56 см на 270 м. У .458 Winchester Magnum на 180 м падіння становить 15 см і 76 см на 270 м. Ця здатність зберігати корисний рівень енергії більш дальніх відстанях робить набій .416 більш гнучким і корисним у порівнянні з набоєм .458 Winchester Magnum.