Csepel (укр. Че́пель) — угорський виробник вантажних автомобілів, автобусних шасі та автокомпонентів (зчеплення, коробок передач, кермових механізмів).

Історія компанії

Передісторія У зв'язку зі змінами політичної та економічної обстановки після Другої світової війни уряд враховував проблеми автомобільного транспорту. Після закінчення радикальних перетворень, що включали націоналізацію компаній, і відповідно до положень новоствореного РЕВ, Угорщина зосередилася на виробництві автобусів і вантажівок. З початком виробництва на новостворених заводах Ikarus та Csepel Auto розпочався новий розділ в історії угорської автомобільної промисловості.

У 1945—1948 роках, протягом першої трирічки угорські автомобільні та тракторні компанії МАВАГ та RÁBA продовжували випускати свій довоєнний модельний ряд.

Budapest Székesfővárosi Közlekedési Részvénytársaság (укр. Будапешт Секешфевороши Кёзлекедеші Решвенітаршашаг) (BSZKRT, у просторіччя зазвичай званий «Beszkárt») запросили сучасний дизельний двигун і автобус. Виробник MÁVAUT також просили новий тип автобуса на 30—35 осіб; Міністерство оборони запитували 1,3- та 3,5-тонні позашляховики; Міністерство сільського господарства закликало розробити нового типу трактора. Центр важкої промисловості виявив, що придбання іноземної ліцензії дозволяє швидко задовольнити ці потреби. Було виділено три заводи: Gräf & Stift (Австрія), Steyr (Австрія) та MAN (Німеччина).

Початок У 1949 році в однойменному передмісті Будапешта на місці зруйнованих наприкінці війни підприємств Weiss був збудований великий машинобудівний комбінат Csepel. Спеціалізація підприємства — верстатобудування, виробництво автомобільних компонентів, автобусних шасі, а з 1950 по 1989 роки вироблялися вантажні автомобілі. Csepel стали першими вантажівками, виробництво яких було організовано нещодавно створеної Угорської Народної Республіки.

Першим директором заводу був Ференцне Біро, інженер-механік, який здобув вищу освіту в Москві, молодший брат Матіаша Ракоші. Витяг із установчого договору від 18 листопада 1949 року:Національна економічна рада у повноваженнях, делегованих урядом Угорської Народної Республіки, від 3 листопада 1949, 322/16/1949. У своєму рішенні № CSEPEL AUTÓGYAR вирішили створити національну компанію.

а. / Зареєстрований офіс національної компанії: Budapest, V., Akademie u. 9.

Місцезнаходження: Сігетсентміклош,

b. / Предмет компанії: виробництво автомобілів та двигунів, а також тракторних двигунів,

c. / Термін діяльності компанії: безстроковий,

d. / За компанію відповідає міністр важкої промисловості.Перші моделі вантажівок були розроблені на базі вантажівок австрійської фірми Steyr. 21 грудня 1949 за ліцензією Steyr був побудований перший 4-циліндровий двигун Csepel. 3 квітня 1950 року був побудований перший автомобіль Csepel з двигуном власного виробництва, який був випробуваний генеральним директором Ференцем Біро у дворі заводу. У цей же період була побудована ще одна вантажівка Csepel D-350. У цьому року було випущено 1666 штук. Виробництво моделей D-350 (дизель) та B-350 (бензин) тривало з 1950 по 1958 рік.

З 5 по 12 вересня 1950 року 8 гоночних вантажівок Csepel D та B-350 брали участь у міжнародних перегонах на надійність та швидкість, організованих Польською автомобільною асоціацією. Угорський Csepelek був першим, хто прийшов до фінішу у 2000-кілометровій складній гонці у Варшаві та посів перше місце у категорії дизельних двигунів, а також друге місце у категорії бензинових двигунів, випередивши вже відомі міжнародні бренди. Завдяки цим подіям та досягнутому результату, вантажівка Csepel 350 та компанія, якій ледве виповнилося п'ять місяців, здобули міжнародне визнання.

До 1960-х років Csepel виробляв бортові вантажівки та сідельні тягачі (вони у складі автопоїздів вантажопідйомністю 10 тонн широко поставлялися в країни соцтабору, в тому числі і в СРСР), шасі для автобусів «Ікарус», гусеничні тягачі К800 з вантажною платформою, кранові шасі, пожежні та спеціальні машини.

Період розквіту У період із 1968 по 1975 рік у РЕВ відбулися структурні зміни: головним завданням Угорщини стало виробництво автобусів. Усі виробничі потужності повинні були сфокусуватися на цьому. Кабіни вантажівок Csepel спочатку виготовляла Лабораторія робіт () в Естергомі, потім Jelcz та Star у Польщі.

У 1968 році компанія Rába у Дьєрі почала виробляти ліцензовані двигуни MAN та вантажівки Rába нового покоління..

У 1970-х роках комбінат розробив нову гаму вантажних автомобілів, широко застосовуючи кооперацію з підприємствами країн соц. табору і насамперед Польщі. Однак, купівля ліцензії вантажних автомобілів західнонімецької компанії MAN та виробництво їх заводом Rába у Дьєрі серйозно вдарили по «Чепелю». На відміну від сучасних вантажівок Raba, продукція виробництва серйозно застаріла. З 1952 по 1975 комбінат виробляв також мотоцикли марки «Панонія». Однак у зв'язку з падінням експортного попиту на них від їх виробництва довелося відмовитися.

Занепад Виробництво двигунів Csepel припинилося в 1975 році, після чого вантажівки Csepel в основному виготовлялися коштом RÁBA невеликими серіями. Замість власних двигунів на вантажівки починають встановлюватися вироблені в Угорщині двигуни Rába-MAN. З 1975 по 1980 на заводі так само вироблялися шведські всюдиходи Volvo C202 Laplander. За 1980-ті роки обсяг виробництва важких вантажівок скоротився з 3—5 тисяч до 1 тисячі одиниць на рік, завод практично повністю переключається на виробництво шасі та інших агрегатів для «Ікарусів», а вантажівки збирають на замовлення. З 1989 року завод повністю переключився на виробництво шасі та автокомпонентів.

Останніми роками Компанія, в якій до кінця 1986 року працювало близько 10—000 осіб, була ліквідована в 1992 році через неплатоспроможність. До 1993 року у компанії залишилося 2000 співробітників. 1996 року через нездатність Ikarus оплатити російські замовлення постачальник «Автомобільний завод Csepel». Хоча власні фінансові проблеми і призвели до закриття Csepel, Ikarus все ще виробляв автобуси у 2016 році на трьох своїх заводах: у Будапешті, Матіасфолд; Секешфехерваре, графство Фейєр; і Сегеде, повіт Чонград.

Успіхи в автоспорті У 2007 році вантажівка D344 EZF успішно пройшла гонку «Будапешт — Бамако» (Малі, Африка) у категорії Tour.

У 2009 році пожежна машина D420, побудована на шасі моделі D344, також успішно завершила цю гонку.

Галерея

Див. також

Ikarus Jelcz M11

Примітки

Посилання