Алти́нівка — село в Україні, у Кролевецькій міській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 1770 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Алтинівська сільська рада.

Географія Село розташоване за 18 км від адміністративного центру громади м. Кролевець. На відстані 4 км розташовані села Спаське та Терехове. Поруч проходять автомобільна дорога і залізниця, станція Алтинівка. Обидві сполученням Київ — Москва.

У селі бере початок річка Степурівка.

Назва Назва села походить тюркського слова алтин — золотий, золото. За іншою версією назва від монети «Алтин» — таку ціну брали за те, щоб перевезти через річку, що проходила через село.

Символіка На гербі зображена золота монета Алтин, що веде до назви села і робить герб промовистим. На монеті відкарбований рік заснування села. Колоски по боках свідчать про аграрну специфікацію села. Хрест символізує старовинну церкву в селі. Схрещені шаблі означають схрещенні в селі автомобільну трасу і залізницю, обидві сполученням Київ — Москва. Червоний колір - приналежність до Кролевецької громади.

Історія Село виникло в долині р. Билка наприкінці XVI ст. За часів польського панування належало Новогород-Сіверському домініканському монастирю. У другій половині XVII ст. — Батуринській ратуші. Деякий час (1663) було центром однойменної сотні Ніжинського полку.Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Вип. 2: Полки Киевский і Нежинский. Чернигов : Губ. тип., 1867. С. 321-322. Восени 1709 гетьман Скоропадський передав село вдові кролевецького сотника Дяковського Одарії. http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0013518.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=0 Лазаревский А. Описание старой Малороссии. ‒ Т. 2: Полк Нежинский. ‒ К., 1893. с.412-415.]

За даними Генерального опису у кінці 1760-х років у селі Алтинівка була дерев'яна Преображенська церква; 283 козацьких дворів та 13 селянських дворів підданих Кирила Розумовського.Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Вип. 2: Полки Киевский і Нежинский. Чернигов : Губ. тип., 1867. С. 348-349.

Згідно опису Новгород-Сіверського намісництва (1779-1781) населення Алтинівки складало 485 осіб.Опис Новгородсіверського намісництва (1779-1781)Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779-1781) / Всеукраїнська Академія наук (Київ), Археографічна комісія. – Київ: Друк. Всеукр. Акад. наук, 1931. – с. 367.

З 1923 року село стало адміністративним центром Алтинівського району Конотопської округи, Чернігівської губернії, 989 дворів, 5210 мешканцівСписок населенных мест Черниговской губернии / Центральное статистическое управление УССР, Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 156 c. : табл.. Після ліквідації району постановою Президії ВУЦВК від 28 липня 1928 року село стало частиною Жовтневого району.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 60. ISBN 978-966-2720-05-1

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Кролевецької міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кролевецького району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району Сумської області.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська172997.68%російська402.26%румунська10.06%Усього1770100%

Пам'ятки Архітектури

В старовинному громадському центрі села (на історичному майдані) розташована пам'ятка  — Комплекс церкви Покрови Богородиці і церковно-парафіальна школа. Кам'яна церква була закладена в 1829 р. на місці стародавнього цвинтаря, де з 1691 р. стояла дерев'яна церква св. Кузьми і Дем'яна. Кошти на будівництво надали місцевий козак Лук'ян Федченко, поміщик Михайло Бутович і священик Христофор Вербицький. Будівництво завершилося орієнтовно 1834 р. В радянські часи більшовики зруйнували дзвіницю і пошкодили купол.Алтинівська церква Покрова Пресвятої Богородиці

Археології На південь від села знаходиться майдан "Алтин".

Економіка Pastourelle – українська гастро-мануфактура з виробництва сирів у білій благородній плісняві.Pastourelle Алтинівський завод залізобетонних виробів

Відомі люди У поселенні народилися: Кондратьєв Сергій Петрович (1872—1964) — російський філолог. Карпека Володимир Васильович (1880—1941) — професор-правник і фінансист. Феодор (Маковецький) (1880—1925) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Мосальський, вікарія Калузької єпархії. Іван Пилипович Білодід (1945-1995) - заслужений артист України. Писав вірші та пісні. Найбільш відома пісня "Алтинівські сади".Іван Пилипович Білодід

Культура Молодіжний вокально-хореографічний ансамбль «Співаночка» Молодіжний народний самодіяльний ансамбль танцю «Зодіак»

Поезія Пісня про Алтинівку (неофіційний гімн села)Пісня про Алтинівку <div style='text-align: center;'> У небі твоїм прошуміли віки.

Ти довго чекала щасливої долі.

Не раз вирушали в похід козаки,

Щоб стати на захист держави і волі.

І нині сини розлітаються в світ.

І кожного хрестить, прощаючись, мати.

Яким би високим не був ваш політ-

Вертайтесь частіше до рідної хати!

Алтинівка - пісня моя калинова!

Тут мамине лагідне серце і батьків поріг,

Тут пахощі літа і стежка вербова.

Сюди я завжди повертаюсь з далеких доріг.

Хоч хмара холодна блакить обійма,

І ледь зігріває палаюча свічка,

Та сонце ще зійде й розтане пітьма.

Похмура доба не триватиме вічно.

Сади зацвітуть, забуяють поля

На радість усьому чесному народу.

Надію в руках понесе немовля:

Козацькому роду - нема переводу!

Алтинівка - пісня моя калинова!

Тут мамине лагідне серце і батьків поріг,

Тут пахощі літа і стежка вербова.

Сюди я завжди повертаюсь з далеких доріг. <div style='text-align: left; direction: ltr; margin-left: 1em;'>

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область

Примітки

Посилання Погода в селі Алтинівка