Оксана Львівна Колодуб ( 1 грудня 1956, Київ) — українська музикознавиця, лекторка, педагогиня. Заслужений діяч мистецтв України (2013). Член Національної спілки композиторів України (1994).
Життєпис Її батьки — Лев та Жанна Колодуби, бабуся — Лідія Колодуб.
У 1982 році закінчила Київську консерваторію (клас Л. Єфремової). Викладала у Київській дитячій музичній школі № 14 (1980—1987, 1990— 1999), музичній школі міста Лейпциг (Німеччина, 1987—1989).
Від 1999 — лекторка Національної філармонії України (Київ).
Досліджувала творчість В. Журавицького, В. Ільїна, В. Кирейка, П. Сениці та інших.
Авторка: музичних передач на Українському радіо про творчість Ж. Колодуб, В. Подвали, М. Сільванського, В. Шаповаленка, О. Беннінґгоффа (Німеччина) та інших; циклу передач для дітей «Шкільна дискотека».
Лекторка
Виступала з лекціями у Національній філармонії України, в багатьох містах України, Німеччини та Польщі.
Її лекції, присвячені творчості митців минулого й сучасності: С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, Л. Ревуцького, М. Сильванського, М. Кармінського, Л. Дичко, Л. та Ж. Колодубів, А. Мухи, В. Птушкіна, М. Римського-Корсакова, С. Рахманінова, П. Чайковського, Л. ван Бетховена, Е. Ґріґа, В.-А. Моцарта та інших.
Співпрацювала з сучасними виконавцями та композиторами, досліджувала їхню творчість, проводила лекції, присвячені їхній творчості.
Праці «Товариш любов» В. Ільїна: До питання про жанрове розмаїття української радянської оперети 70–80-х років // УМ. 1986. Вип. 21; Завершились «Музыкальные диалоги» // Киев. ведомости. — 1995, 4 мая. «Сурми–96» // УМГ. — 1996. № 2. П. Сениця — трагічна постать української музичної культури // Повернення культур. надбання України. — К., 1999.
Відзнаки Заслужений діяч мистецтв України (2013).
Примітки
Посилання