Іван Павлович Горбоконь (, село Яхники, тепер Миргородського району Полтавської області — ?) — український радянський діяч, голова Козельщинського райвиконкому, 1-й секретар Хорольського райкому КПУ Полтавської області, секретар Полтавського обкому КПУ.
Біографія Народився в селянській родині. У середині 1930-х років закінчив педагогічний технікум у місті Лохвиці, працював вчителем молодших класів, вчителем математики і фізики, завучем Гільцівської школи Чорнухинського району на Полтавщині. Член ВКП(б) з 1939 року.
У 1941 році — директор школи в селі Городище Чорнухинського району Полтавської області.
У вересні 1941 року мобілізований до Червоної армії. Закінчив курси підвищення знань політичного складу запасу РСЧА в місті Старобільськ Ворошиловградської області, розпочав службу сержантом у протитанковій дивізії в Молотовській області. Учасник німецько-радянської війни з липня 1942 року. Служив комісаром, заступником командира батареї із політчастини 136-го (67-го) гвардійського окремого винищувального протитанкового дивізіону 61-ї гвардійської стрілецької дивізії, згодом — партійним організатором 67-го дивізіону 61-ї гвардійської стрілецької дивізії 3-го Українського фронту. Бойовий шлях проліг із Воронежа до Калача, Ворошиловграда, Запоріжжя, Миколаєва, Одеси, Молдавії, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини. Завершив війну біля озера Балатон.
Захворів на малярію й туберкульоз, став інвалідом війни 1-ї групи. Закінчив військово-політичне училище в Смоленську, але в 1946 році був демобілізований із радянської армії за станом здоров'я.
З кінця 1940-х років працював парторгом на машинно-тракторній станції в Полтавській області. На 1950 рік — голова виконавчого комітету Козельщинської районної ради депутатів трудящих Полтавської області.
Закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ в Києві.
На 1954 — березень 1956 року — 1-й секретар Хорольського районного комітету КПУ Полтавської області.
У березні 1956 — січні 1963 року — інспектор ЦК КПУ.
5 січня 1963 — 14 грудня 1964 року — секретар Полтавського сільського обласного комітету КПУ — голова сільського обласного комітету партійно-державного контролю. Одночасно, 11 січня 1963 — 15 грудня 1964 року — заступник голови виконавчого комітету Полтавської сільської обласної Ради депутатів трудящих.
14 грудня 1964 — січень 1966 року — секретар Полтавського обласного комітету КПУ — голова обласного комітету партійно-державного контролю. Одночасно, 15 грудня 1964 — грудень 1965 року — заступник голови виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих.
У грудні 1965 — 1974 року — голова Полтавського обласного комітету народного контролю.
З 1974 року — персональний пенсіонер у місті Полтаві. У 1990-х роках займався організацією осередків Соціалістичної партії України на Полтавщині.
Звання молодший політрук гвардії старший лейтенант гвардії капітан майор
Нагороди два ордени Вітчизняної війни ІІ ступеня (18.09.1944, 6.04.1985) два ордени Трудового Червоного Прапора (26.02.1958) орден Червоної Зірки (13.01.1944) медаль «За відвагу» (28.02.1943) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (10.03.1966)
Джерела У житті, як на довгій ниві Полтавцю Іванові Павловичу Горбоконю виповнилося 100 років Горбоконь Иван Павлович газета «Зоря Полтавщини» (Полтава) — січень 1963 року.