Василь Іванович Кища́к ( 15 липня 1926, Балутянка — 28 січня 1962, Львів) — український радянський майстер різьблення по дереву; член Спілки радянських художників України з 1959 року. Син різьбяра Івана, брат різьбяра Степана Кищаків.
Біографія Народився 15 липня 1926 року в селі Балутянці (нині Підкарпатське воєводство, Польща). Ремеслу навчався у батька. З 1945 року жив у Львові, працював у цеху різьблення артілі імені Лесі Українки. Помер у Львові 28 січня 1962 року. Похований у Львові на 42 полі Личаківського цвинтаря.
Творчість Працював у галузі різьби по дереву. Різьбив декоративні тарелі, таці, фруктівниці з орнаментами винограду, листків клена, явора, каштана, а також палиці з орнаментним листям, скриньки, скульптурки птахів та тварин. Серед робіт:
панно «Рожа» (1960); попільниці «Дикі кози» (1949); «Листок» (1954); скульптури «Лань» (1951); «Боротьба турів» (1954); «Дика сім'я» (1954); «Боротьба ведмедя з диким кабаном» (1954); «Голуб миру» (1957); «Ведмідь» (1957); декоративні тарелі «Кленове листя» (1954); «Листя папоротника» (1954); «Дуб і жолуді» (1960-ті). </div> Брав участь у виставках з 1949 року. За кордоном роботи експонувалися у Польщі у 1956 році, Франції у 1957 році.
Окремі роботи майстра зберігаються у Національному музеї декоративного мистецтва України у Києві, Музеї етнографії та художнього промислу і Національному музеї у Львові.
Літераткра Кіщак Василь Іванович // ; Кіщак Василь Іванович // ;
А. Леонова. Кіщак Василь Іванович // ;