Sinoconodon — це вимерлий рід ссавцеподібних тварин, який зустрічається в літописі скам'янілостей китайської формації Луфен на синемурському етапі раннього юрського періоду, близько 193 мільйонів років тому. Поділяючи багато плезіоморфних рис з іншими цинодонтами, що не є ссавцями, він мав особливий, вторинно розвинений щелепний суглоб між зубною та плоскою кістками, який у більш похідних таксонів замінив би примітивний чотириногий суглоб між суглобовою та квадратною кістками. Наявність зубо-лускоподібного суглоба є ознакою, яка історично використовувалася для визначення ссавців.
Sinoconodon дуже нагадував ранні форми ссавців, такі як Morganucodon, але він вважається більш базальним, суттєво відрізняючись від Morganucodon своїми зубами та звичками росту. Як і більшість інших чотириногих не ссавців, таких як рептилії та амфібії, він був поліфіодонтом, замінюючи багато своїх зубів протягом свого життя, і, здається, він ріс повільно, але безперервно до своєї смерті. Таким чином, він був дещо менш схожим на ссавців, ніж такі ссавцеподібні як морганукодонти та докодонти. Поєднання базального чотириногого і рис ссавців робить його унікальним перехідним викопнимMammals of the Mesozoic: The least mammal-like mammals.
Філогенетика
Примітки