Галанчож, Ахбосойhttp://elib.shpl.ru/ru/nodes/23083-t-2-vyp-7-groznenskiy-okrug-1891#mode/inspect/page/64/zoom/5 (А. А. Адилсултанов акки и аккинцы в XVI—XVIII веках Грозный 1992 9 (с) 14 а 30) — покинуте село, колишній адміністративний центр колишнього Галанчозького району Чечні.
1913 року центр одного з 67 сільських правлінь Грозненського округу Терської області Голанчезьке — с. Ахбоса.
Географія На березі річки , неподалік озера Галанчож, на південний захід від Грозного.
Найближчі села і руїни: на північний захід — .
Населення
Легенда про виникнення
Своїм духовним центром галайці вважали аул Акха-Басса.
У Галанчоджа знаходиться невелике озеро, про яке в давнину склалося уявлення про Духа озера. Легенду записав фольклорист ХІХ ст . Ф. Міллер:Поблизу аула , каже переказ, у місці, званому Амка, було раніше озеро. Якось мати з дочкою вирушили на берег його і з нерозумності стали прати брудні пелюшки в кришталевій воді. Розгніваний Дух озера за це осквернення обернув обох жінок у каміння, яке й тепер ще видніє біля Амки. Але й озеро не хотіло залишатися в опоганеному ложі. Воно звернулося до чудового рослого бика, що перейшов скелястий кряж, залишивши слід у вигляді величезної виїмки, і спустився вниз майже з прямовисної висоти. Потім бик підійшов до того місця, де тепер лежить озеро і де раніше були розташовані орні ділянки. Одні з місцевих жителів хотіли запрягти бика для роботи, інші казали, що це божий бик і противилися його запряжці в плуг, але, зрештою, бика запрягли. Коли він вів першу борозну, у ній виступив бруд: при другій стало ще мокріше: при третій — із землі виступила вода, при четвертій борозні вода ринула стрімко, затопила поле і всіх людей. Бик зник у хвилях озера. З того часу озеро вселяє забобонний страх тубільцям: вони вважають його бездонним і не п'ють його воду.
Історія Село ліквідовано 1944 року під час депортації чеченців . Після у 1956 році чеченцям було заборонено селитися в даному районі.
Примітки