Oryctini — триба пластинчатовусих жуків підродини (іноді виокремлюють у родину) жуків-носорогів. Триба об'єднує близько 230 видів комах середнього й великого розміру, зібраних у 26 родів. Ці жуки поширені по всьому світі, окрім Австралії та північних регіонів Євразії та Північної Америки переважно в тропічних та субтропічних регіонах.Gasca-Álvarez, H.J., C. da Fonseca & B. Ratcliffe. 2008. Synopsis of the Oryctini (Coleoptera: Scarabaeidae: Dynastinae) from the Brazilian Amazon. Insecta Mundi 0061: 1–62
Опис Представники триби — жуки з великим, міцним тілом від чорного до брунатного забарвлення (зрідка жовтуваті). По боки майже паралельні або опуклі. Антени 9-10-членикові, з короткою чи видовженою булавою. Мандибули виступають з боків. Гомілки передніх ніг копального типу, мають по 3 або 4 великих зубці. Задні гомілки зазвичай з зубцями, лопатями чи іншими виростами, чим відрізняють цих жуків від представників близької триби Pentodonini. Надкрила гладенькі, часто з рядами крапок. На пропігідії зазвичай добре розвинена стридуляційна ділянка.
У жуків добре виражений статевий диморфізм. На голові самців зазвичай наявні вирости, виступи, роги. Часто подібні структури або зморшкуваті зони наявні й на передньоспинці. Зокрема деякі представники роду Heterogomphus мають горбики чи виступи вздовж бічних країв, а види роду Megaceras — зморшкувату зону в тому ж регіоні. Розміри рогів залежать від харчування личинки, а тому сильно варіюють у рамках одного й того ж виду.
Голова личинок забарвлена в бурі тони від червоно-брунатного до темно-бурого вкрита численними крапками. На останньому членику антен наявно від 2 до 14 чутливих плям.
Спосіб життя Жуки активні переважно вночі, летять на світло, удень натомість ховаються. Жуки живляться перестиглими плодами, гнилою деревиною, хоча представники деяких видів прогризають ходи в деревині живих рослин, зокрема пальм. Деякі жуки мешкають у мурашниках, там же розвиваються їхні личинки, зокрема видів Strategus aloeus та Coelosis biloba. Загалом личинки рослиноїдні, живляться органікою в ґрунті чи в компостіGasca-Álvarez, H. J. and B. C. Ratcliffe. 2011. An annotated checklist of the oryctine rhinoceros beetles (Coleoptera: Scarabaeidae: Dynastinae: Oryctini) of the Neotropical and Nearctic realms. Zootaxa3090: 21-40.
Представники роду Strategus пошкоджують пальми (Arecaceae). Личинки Strategus aloeus поїдають корені та основу ствовбуру кокосової пальми та ананасів, а також іноді й манго; жуки цього виду можуть об'їдати корені пальм, листя агав та цукрової тростини, шкодять бавовні. Strategus surinamensis пошкоджує персикову пальму. Самці виду Podishnus agenor прогризають тунелі в корінні кукурудзи та цукрової тростини, а також пошкоджують культуру капусти, картоплі, кокосової та олійної пальми, ананасу. Також у Південній Америці Heterogomphus dilaticollis пригнічує ріст рослин на пасовиськах, а Strategus jugurtha шкодить посадкам кокосової та олійної пальми.
Різноманіття й поширення Триба Oryctini об'єднує 26-27 родів з майже 230 видами. Близько 135 видів поширені в Північній та Південній Америці, більшість з них — 133 — у Неотропіках (з них 44 види, що належать до 7 родів, присутні на території Бразилії). У Тропічній Африці поширені 46 видів, у Індомалаї — 31 вид.
Роди: Anomacaulus Fairmaire, 1878 Blabephorus Fairmaire, 1898 Calypsoryctes Howden, 1970 Ceratoryctoderus Arrow, 1908 Clyster Arrow, 1908 Coelosis Hope, 1847 Cyphonistes Burmeister,1847 Dichodontus Burmeister,1847 Dinoryctes Felsche, 1906 Enema Hope, 1837 Gibboryctes Endrödi, 1974 Heterogomphus Burmeister,1847 Hispanioryctes Howden & Endrodi, 1978 Hoploryctoderus Prell, 1933 Irazua Ratcliffe, 2003 Licnostrategus Prell, 1933 Megaceras Hope, 1847 Megaceropsis Dechambre, 1976 Oryctes Illiger, 1798 Podishnus Burmeister, 1847 Scapanes Burmeister, 1847 Strategus Kirby, 1828 Talautoclyster Yamaya, 2001 Tehuacania Endrödi, 1975 — єдиний вид Tehuacania howdeni Endrödi, 1975 Trichogomphus Burmeister, 1847 Xenodorus Brême, 1844 Xyloryctes Hope, 1837
Примітки