Петро Васильович Воро́нін (17 жовтня 1918, Мала Ворожба — 1996, Кишинів) — молдавський радянський державний і комуністичний діяч. Член ЦК КП Молдавії в 1961—1990 роках. Кандидат у члени Бюро ЦК КП Молдавії в 1961—1962 роках. Член Бюро ЦК КП Молдавії в 1962—1987 роках. Делегат XXV і XXVI з'їздів КПРС. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 6—11-го скликань. Кандидат історичних наук з 1955 року, доцент з 1958 року. Автор понад 30 наукових робіт з історії Комуністичної партії Молдавії, партійного і радянського будівництва.

Життєпис Народився 17 жовтня 1918 року в селі Малій Ворожбі (нині село Ворожба Сумського району Сумської області, Україна) в сім'ї службовця. У 1940 році закінчив Полтавський державний педагогічний інститут.

У 1940 році працював вчителем школи. З листопада 1940 до лютого 1946 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив у 16-й авіаційній школі в місті Бугуруслані, в 640-му авіаційному полку Калінінського, Західного та Брянського фронтів, у 22-й окремій авіаційній ескадрилії зв'язку Карельського фронту, в 64-му запасному авіаційному полку ВПС Московського військового округу. Мав військові звання лейтенанта, капітанаВоронин Петр Васильевич / Память народа. . Член Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) з 1943 року.

У 1946—1950 роках — у Виконавчому комітеті Кишинівської міської радиВоронин Пётр Васильевич / Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. ; інструктор, заступник завідувача відділу Кишинівського міського комітету КП(б) Молдавії. У 1950—1952 роках — секретар партійного бюро і старший викладач Кишинівського державного університету імені Леніна.

У 1952 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б). У 1952—1954 роках — завідувач сектору ЦК КП Молдавії; у 1954—1955 роках — аспірант Інституту підвищення кваліфікації викладачів Київського державного університету імені Шевченка; у 1955—1959 роках — завідувач відділу пропаганди та агітації Кишинівського міського комітету КП Молдавії; завідувач відділу організаційно-партійної роботи Кишинівського міського комітету КП Молдавії; у 1959—1960 роках — заступник завідувача відділу партійних органів ЦК КП Молдавії; з 1960 року по грудень 1962 року — завідувач відділу партійних органів ЦК КП Молдавії; з 7 грудня 1962 року по 22 грудня 1965 року — секретар ЦК КП Молдавії, одночасно з 22 грудня 1962 року по 22 грудня 1965 року — голова Комітету партійно-державного контролю ЦК КП Молдавії та Ради Міністрів Молдавської РСР — заступник голови Ради Міністрів Молдавської РСР; з 22 грудня 1965 року по 26 лютого 1987 року — голова Комітету народного контролю Молдавської РСР.

З 1987 року — на пенсії в місті Кишиневі, де і помер у 1996 році.

Відзнаки Нагороджений: радянськими орденами: Жовтневої Революції, Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985), трьома Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», Червоної Зірки (6 травня 1965); медаллю «За перемогу над Німеччиною» (1945).

Примітки

Література Депутаты Верховного Совета Молдавской ССР 10-го созыва. Кишинев, 1980 ;