Дорньє Do 11 () — німецький двомоторний важкий бомбардувальник, розроблений на початку 1930-х років німецькою авіабудівною компанією Dornier-Metallbauten GmbH. Перший бомбардувальник Люфтваффе розроблявся під позначенням Do F. При цьому використовувався досвід створення дослідного чотиримоторного бомбардувальника Do Р та тримоторного Do Y, які поставлялися в невеликій кількості Королівським ПС Югославії. Офіційно машина проєктувалась як вантажний літак, але в конструкцію спочатку закладалася можливість швидкої переробки його в бомбардувальник. Технічним нововведенням було шасі, що прибиралося — Do 11 став першим у світі серійним бомбардувальником з таким шасі.
Історія Першим експлуатантом літаків стали Deutsche Reichsbahn (Німецьке управління залізниць), які оголосили про намір налагодити з їхньою допомогою мережу повітряних вантажних ліній. Літак надійшов на службу під виглядом вантажного та використовувався німецькою залізницею спільно з Deutsche Luft Hansa, щоб його можна було демонструвати публічно. Але фактично його використовували як випробувальний літак для все ще секретних Люфтваффе, які тільки-но створювалися. До того ж постачання Do 11 велися досить повільно через проблеми з випуском двигунів. Після відносно успішних випробувань бомбардувальники почали надходити до складу «допоміжної ескадрильї», ставши основною бомбардувальною силою майбутніх Люфтваффе. Втім, формально Do 11c передавалися до розпорядження для виконання цивільних завдань і не мали озброєння. Після першої публічної демонстрації, що відбулася 1 травня 1934 року, нечисленні Do 11c приступили до виконання нічних рейсів і вантажоперевезень між Берліном, Данцигом і Кенігсбергом, допомагаючи покращувати вишкіл штурманів і пілотів.
При цьому кожен Do 11 комплектувався бомбоутримувачами, прицілами та кулеметними установками, що зберігалися в ящиках під виглядом запчастин — це дозволяло у разі потреби швидко переобладнати літак у бомбардувальник. З офіційним оголошенням про створення Люфтваффе в 1935 р. камуфляж був скинутий, і літаки Do 11 увійшли до складу бомбардувальних груп «Мерзебург» і «Фасберг», невдовзі реорганізованих відповідно у I./KG 153 і I./KG 154.
Але, вже в 1936 році всі Do 11 були замінені в бойових частинах більш досконалими машинами та передані до льотних шкіл.
1937 року 12 літаків Do 11D разом з 12 винищувачами Ar 65 передали Болгарії. Тут літаки, що отримали назву «Прилеп» («Кажан») до 1939 р. служили в бойових частинах Королівських повітряних сил, а потім до кінця 1943 р. експлуатувалися як навчальні.
Літак Дорньє Do 11 виявився надзвичайно невдалою машиною — керованість його була огидною, а механізм прибирання/випуску шасі ненадійним, що змушувало в стройових частинах законтривати шасі у випущеному положенні. Не додавали машині популярності серед екіпажів та недороблені двигуни. Внаслідок цього служба машини виявилася нетривалою, а фірма «Дорньє» зайнялася розробкою її спрощеного варіанта Do 13 (Do 23).
Літаки, схожі за ТТХ та часом застосування Handley Page Heyford Avro 549 Aldershot Armstrong Whitworth Whitley CANT Z.1007 Fiat BR.20 Cicogna Dornier Do Y PZL.37 Łoś ТБ-1 ТБ-3 Пе-8 Boeing YB-9 Douglas B-18 Bolo Blériot 127 Farman F.160 Farman F.220 Mitsubishi Ki-1 Mitsubishi Ki-2 Mitsubishi G3M
Див. також Список літаків Другої світової війни Організація Люфтваффе (1933–45) Авіація далекої дії Килимове бомбардування Бомбардувальне командування Повітряних сил Великої Британії Список літаків-бомбардувальників
Примітки Виноски
Джерела
Посилання
Dornier Do 11 / Do 13 / Do 23 Dornier Do.11 Средний бомбардировщик Do.11 Дорнье Do-11
Література Green, William. Warplanes of the Third Reich. New York: Doubleday, 1972. ISBN 0-385-05782-2. Green, William (2010). Aircraft of the Third Reich (1st ed.). London: Aerospace Publishing Limited. pp. 198—200. ISBN 978-1-900732-06-2.