Котора буроволий (Pyrrhura calliptera) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Ендемік Колумбії.
Опис
Довжина птаха становить 22-23 см. Забарвлення переважно зелене. Верхня частина голови коричнева, пера на потилиці мають зелені края. Щоки зелені, на скронях темно-червоні плями. Шия і груди коричневі, поцятковані рудувато-коричневими смужками, центральна частина живота рудувата. Крила переважно зелені, першорядні покривні пера крил і края крил жовті або оранжеві, першорядні махові пера чині, хвіст іржасто-рудий. Навколо очей кілька голої білої шкіри, дзьоб світло-жовтий.
Поширення і екологія Буроволі котори мешкають в горах Східного хребта Колумбійських Анд, де раніше вони були поширені на обох схилах, однак з 1980 року спостерігалися лише на східних схилах, переважно в департаментах Кундінамарка і Мета, можливо, також в Норте-де-Сантандері. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, у високогірних чагарникових заростях та на гірських луках парамо. Зустрічаються зграями від 6 до 14 птахів, на висоті від 1700 до 3400 м над рівнем моря. Живляться плодами, квітками, насінням і листям. Сезон розмноження триває з серпня по січень, гніздяться в дуплах дерев. Буроволим которам притаманне колективне гніздування, коли парі, що гнізиться, допомагає від 4 до 9 птахів-помічників. В кладці 6-7 яєць, інкубаційний період триває 60-70 днів.
Збереження МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція буроволих котор становить від 5000 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
Джерела Juniper, Tony, and Mike Parr; illustrated by Kim Franklin. 1998. Parrots: A Guide to Parrots of the World. Yale University Press. Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; Schulenberg, T., D. Stotz, D. Lane, J. O'Neill, & T. Parker III. 2007. Birds of Peru. Christopher Helm Publishers.