Аусма Ка́нтане (); 10 листопада 1941, Рига — 29 травня 2022, там само) — радянська і латвійська акторка та політик, Народна артистка Латвійської РСР (1990).
Життєпис Народилася 10 листопада 1941 року у Ризі в родині робітників.
Закінчила Ризьку 1-ю середню школу (1960) і театральний факультет Латвійської державної консерваторії ім. Я. Вітола (1963).
У 1963—2022 роках акторка Державного академічного художнього театру ім. Я. Райніса (Театр Дайлес).
Знімалася на Ризькій кіностудії. Дебютувала у стрічці режисера Гунара Пієсіса «Дякую за весну» (1961).
У шлюбі з латвійським поетом Імантом Зієдонісом.
2002 року брала участь у заснуванні політичної партії Новий час. У 2002—2006 роках депутат Сейму Латвії 8-го скликання. У 2006—2010 роках депутат Сейму Латвії 9-го скликання.
Аусма Зієдоне-Кантане померла 29 травня 2022 року у Ризі в 80-річному віціhttps://www.delfi.lv/kultura/news/in-memoriam/muziba-devusies-aktrise-un-politike-ausma-kantane.d?id=54398500.
Фільмографія
Ролі у театрі Театр «Дайлес» 1965 — «По дорозі китів» (Ґунарс Пріеде) — Інга 1965 — «Вогонь і ніч» (Райніс) — Спідола 1966 — «Знімається кіно» (Эдвард Радзинський) — Аня 1967 — «Мотоцикл» (за творами Іманта Зієдоніса) — Листоноша 1968 — «Як ділити Золоту богиню?» (Паулс Путніньш) — Луїза 1969 — «Жайворонок» (Жан Ануй) — Жанна 1969 — «Ідиот» (за романом Ф. Достоєвського) — Аглая 1970 — «Lauzīsim galvas dotajā virzienā!» — Жанна 1973 — «Коротке напучення в коханні» (Рудольф Блауманіс) — Ілза 1974 — «Варвари» (Максим Горький) — Анна Федорівна 1975 — «Бранд» (Генрік Ібсен) — Агнеса 1979 — «Вдови» (А. Кертес) — Анна 1986 — «Жінки, жінки…» (К. Буз) — Сільвія 1987 — «Жевріючий і темно-блакитний» (Петеріс Петерсонс) — Дана 1987 — «Танець смерті» (Август Стріндберг) — Аліса 1988 — «Дама на світанку» (Алехандро Касона) — Мати 1989 — «Гріхи Тріни» (Рудольф Блауманіс) — Рембенієте 1990 — «Золотий кінь» (Райніс) — Чорна мати 1992 — «Віяло леді Віндермір» (Оскар Вайлд) — Ерлін 1993 — «Лисички» (Ліліан Геллман) — Берді Габард 1993 — «Єста Берлінг» (за романом С. Лагерлеф «Сага про Єсту Берлінга») — Майориха 1994 — «Сталеві магнолії» (Роберт Харлінг) — Меліна 1996 — «Позичте тенора!» (Кен Людвиг) — Марія 1996 — «Небезпечні зв'язки» (Крістофер Гемптон, за романом Шодерло де Лакло) — Маркіза де Мертей 1998 — «Майстер-клас» (Т. Макнеллі) — Марія Каллас 1999 — «Парубки села Замшелого» (Андрейс Упітс) — Циганка 2000 — «Одруження» (М. Гоголь) — Арина Пантелеймонівна Театр Кабата 1991 — «Месниця» (Аспазія) — Сідонія
Нагороди та відзнаки 1976 — Заслужена артистка Латвійської РСР 1990 — Народна артистка Латвійської РСР 2017 — Орден Трьох зірок третього ступеня
Примітки
Посилання