Чезаре Дзоккі (; нар. 1851, Флоренція — 24 березня 1922, Турин) — італійський скульптор і медальєр.
Відомості про життя та творчість
Чезаре Дзоккі народився 1 січня 1851 року у Флоренції. Він навчався у Флоренції у свого двоюрідного брата Еміліо Дзоккі. У 16 років він виграв конкурс на замовлення у Римі, де виконав високо оцінену статую «Фріна».
1879 року його призначили професором у Неаполі та професором Академії мистецтв у Флоренції, а потім почесним академіком у Перуджі, а згодом він очолював кафедру скульптури в Академії Альбертіна в Турині до самої смерті. З 1881 по 1903 рік він викладав у Флорентійській академії, а після 1903 року — в Туринській.
Діяльність скульптора почалася зі спорудження пам'ятника Мауріціо Буфаліні в Чезені (1883). Серед його різноманітних робіт були статуї для фасаду собору Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції та різноманітні пам'ятники. У флорентійський період він був професором і другом багатьох художників товариства «Мак'яйолі», які діяли в Тоскані. Він виграв конкурс, започаткований у 1891 році, субсидований великою громадськістю, на будівництво пам'ятника Данте в Тренто, символу італійської культури, коли місто ще було частиною Австро-Угорської імперії. На знак визнання міністр королівства Еммануеле Джантурко надав йому орден командора, вчинок, який австрійська влада не дуже схвалила. Робота «вважається його шедевром» ().
З 1895 по 1903 рік він створив монументальний бюст Саллюстія для міста Л'Аквіла, який встановили на травертиновому фундаменті на площі Палаццо.
Дзоккі був типовим представником течії, яка знайшла особливе вираження в риториці кінця ХІХ століття, що тоді якраз зазнавала впливу через подальші естетичні зміни.
Чезаре Дзоккі помер 24 березня 1922 року в Турині. На його честь назвали вулицю в Мілані.
Його та Антонієтти Коллані () син — Чезаре Дзоккі Коллані — став співаком і актором, і батьком Антонієтти Дзоккі, італійської актриси, перекладачки численних фільмів і телевізійних драм. Його дочка Марґеріта Дзоккі Бонґі (; 1889—1973, Флоренція) була його моделлю для скульптури на фасаді Флорентійського собору і представлена як Беатріче на пам'ятнику Данте в Тренто; вона також була його натхненням у багатьох наступних роботах. Його правнук — Стефано Бруно Бонґі (1956, Флоренція) — архітектор.
Основні роботи
Статуя Мауріціо Буфаліні, 1883, Чезена Пам'ятник незалежності Італії та Аніті Ґарібальді, 1888, Каррара Пам'ятник Ґарібальді, 1890, Флоренція Пам'ятник Віктору Емануїлу II, 1892, Піза Пам'ятник Данте, 1896, Тренто Пам'ятник Саллюстію, 1895—1903, Л'Аквіла Пам'ятник Ґарібальді, 1904, Неаполь Пам'ятник Антоніо Марро, Лімоне П'ємонте «Крилата перемога» () на колоні у комплексі Вітторіано «Юний Мікеланджело висікає „Голову Фавна“» ()
Галерея зображень
Виноски
Бібліографія
Див. також
Рісорджименто Історія скульптури
Посилання