Микола Іванович Бурячо́к ( 18 серпня 1911, Київ — 13 січня 1977, Київ) — український радянський архітектор, живописець, реставратор, мистецтвознавець. Син художника Івана Бурячка.
Біографія Народився року в місті Києві (нині Україна). Упродовж 1933—1935 років працював художником у Будинку культури заводу «Більшовик» у Києві. В якості декоратора оформляв вистави Київського оперного театру, Київського театру музичної комедії та Київського театру юного глядача.
1940 року навчався у Київському художньому інституті; у 1945—1950 — в Академії мистецтв Латвійської РСР у Ризі, де його викладачами були зокрема Лео Свемп та Уга Скулме.
Протягом 1957—1963 років брав участь у реставрації фресок Софіївського собору в Києві та відбудові Бахчисарайського палацу в Криму. Помер у Києві 13 січня 1977 року.
Творчість Працював у галузі монументального і станкового живопису (створював пейзажі). Серед робіт: стінопис розписи плафонів у Палаці культури коксохімічного комбінату у місті Горлівці (1951, у співавторстві); розписи плафонів у Палаці культури в селищі Рутченковому (1955); панно (ескіз та його втілення) в Будинку культури у Новій Каховці (1956); мозаїчне панно в школі № 22 у Кременчузі (1965); фасадна стіна ресторану аеропорту «Жуляни» в Києві (1970); живопис
«Автопортрет» (1957); «Подвір'я Софії Київської» (1957); «Літо» (1958); «Вид на Поділ» (1958); «Жоржини» (1959); «Морські хвилі» (1960); «Квіти на вікні» (1962); «Хата в Седневі» (1962); «Зимовий краєвид в Криму» (1963). </div> Брав участь у розробленні проєкту Арки возз'єднання Росії та України в Києві.
Література Бурячок Микола Іванович // ;