«Про Івана-дурника» () — російський анімаційний фільм 2004 року студії Пілот, режисер — Олег Ужинов. Входить до циклу «Гора самоцвітів».
Сюжет За мотивами російських народних казок. Жили-були три брати, двоє старших — розумні, а третій — Іван-дурник. Що не зробить — все неправильно. Незабаром стало братам нічого їсти, і послали Івана продавати стару козу, яку він вчив танцювати. Та як тільки Іван з дому вийшов та через ліс у місто пішов, то своїм невіглаством продав козу ялинці за 200 рублів з відстрочкою і пішов додому. Брати сварили дурня і відправили назад за грошима або за козою. Але на той час коза, злякавшись, зірвалася з мотузки і втекла. Іван прийшов назад до ялинки і зажадав гроші. Раптом у дерево вдарила блискавка, і з дупла вивалилося 200 рублів монетами (оскільки у цій ялинці розбійники ховали награбовані гроші).
Найнявся Іван у працівники одного пана. Господарі йшли, а Іванові дуже мало справ залишили: собачку свою нагодувати, за дверима дивитися та ворон не рахувати. У результаті Іван, зрозумівши все по-своєму, з роботою не впорався: захопився рахунком ворон, і песик втік з дому. Пам'ятаючи, що треба стежити за дверима, Іван знімає її з петель і, зваливши на спину, вирушає шукати собачку. Дійшовши до лісу, Іван рятує з ями ведмедя Мишка, який допомагає йому знайти собачку. Повернувши все на місце, Іван дивується, чому пан все-таки відмовив йому в місці.
А тут якраз генерал мимо проїжджав і оголошував царський указ: хто розсмішить царську доньку Ірину, яка весь час плаче, той одружується з нею і отримає півцарства на додачу. Іван одразу подався до палацу смішити царівну, але його брати, які теж туди прийшли, прогнали його. Сумний Іван зустрівся з Мишком і зі своєю козою. Іван почав цілувати та обіймати козу, а в цей час на балкон вибігла царівна. Само собою вийшло, що Іван розсмішив царівну, навіть не знаючи її в обличчя. Отримав Іван полцарства і одружився з царівною. І був великий бенкет!
Над фільмом працювали Автор сценарію та режисер-постановник: Михайло Алдашин; Художники-постановники: Михайло Алдашин, Андрій Кузнєцов; Режисер: Олег Ужинов; Художники: Марія Заїкіна, Юлія Балашова;
Аніматори: Павло Барков, Дмитро Андрєєв, Євген Дудін, Олексій Науменков, Леон Естрін;
Фахівець з рендеру та R'n'D: Олексій Науменков; Спецефекти: Євген Дудін; Композитори: Юрій Прялкін (варіація на тему з опери М. П. Мусоргського «Борис Годунов»), Ірина Брокерт-Арістова (аранжування на тему пісні «Крутиться-вертиться шарф блакитний», ансамбль «Перепілки» під управлінням Ірини Брокерт-Арістовой, Берлін); Звукорежисер: Вадим Круглов;
Звук: Кінокомпанія «Орел»;
Музичний редактор: Тетяна Копрячкова; Асистент режисера: Ірина Литманович; Директор картини: Ігор Гелашвілі.
Над пластиліновою заставкою працювали:
Режисер: Мерінов Сергій; Художник-постановник: Беляєв Едуард; Текст читає: Леньков Олександр (у титрах не вказаний); Композитор: Гусєв Олександр;
Оператор монтажер: Пучнін Андрій; Художник: Голубєва Галина; Аніматори: Акашкіна Наталя, Соколова Наталя; Художня рада проекту: Едуард Назаров, Олександр Татарський, Михайло Алдашин, Валентин Тєлєгін, Георгій Заколодяжний; Керівник проекту: Олександр Татарський; Продюсер: Ірина Каплична; Генеральний продюсер: Ігор Гелашвілі.
Фільм озвучували: Едуард Назаров — цар, товстопузий наречений; Олександр Філіппенко — всі інші чоловічі ролі, оповідач; Ольга Шорохова — всі жіночі ролі.
Посилання