Королівство Галичини та Володимирії в різні періоди адміністративно ділилося на округи (, ) та повіти (, ).

Королівство Галичини та Володимирії було найбільшою і найбільш населеною коронною землею Австрійської імперії у 1772–1918 роках. Його територія сьогодні поділена між Польщею та Україною.

Історія Після приєднання Галичини до Австрійської монархії у 1772 році було утворено 6 округів (або циркулів), які ділились на дистрикти (), після реформи 1782 року дистрикти було скасовано, і кількість округів збільшено — їх існувало у різний час від 16 до 25. У 1850 році в межах округів було створено повітові староства, які пізніше реорганізували в податково-судові повіти. А вже у 1867 році округи повністю скасували і край поділявся лише на повіти. Кількість повітів часто змінювалася, спочатку їх було 74, найбільша їх кількість становила 82.

Загалом можна виділити такі періоди в адміністративно-територіальному поділі Королівства Галичини та Володимирії у 1772–1918 роках:

двоступеневий (округ – дистрикт), 1772–1782 рр. 6 округів, 60 дистриктів, 1773–1777 рр. 6 округів, 19 дистриктів, 1777–1782 рр. одноступеневий (округ), 1782–1849 рр. 18-19 округів, 1782–1803 рр. 25 округів, 1803–1809 рр. 16 округів, 1809–1815 рр. 18-20 округів, 1815–1849 рр. двоступеневий ускладений (округ – повітове староство/податково-судовий район), 1850–1867 рр. округ – повітове староство, 1850–1854 рр. округ – податково-судовий повіт, 1854–1867 рр. одноступеневий (повіт), 1867–1918 рр. 74 повіти, 1867–1896 рр. 74-82 повіти, 1896–1918 рр.

Список округів (1782-1867) Нижче подано список округів, які існували у складі Королівства Галичини та Володимирії у різний час в період з 1782 по 1867 роки. №Округ (циркул)ЦентрПримітки1БережанськийБережанидо 1783 р. називався Золочівським2БохнянськийБохня3БуковинськийЧернівціу складі краю з 1786 р., у 1849 р. перетворений в Герцогство Буковина4ВадовицькийВадовицідо 1819 р. називався Мисленицьким5ВлодавськийБіла Підляськаіснував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, потім відійшов до Російської імперії6ЖовківськийЖовквадо 1783 р. називався Сокальським7ЗамостянськийЗамостяу 1809 р. відійшов до Російської імперії8ЗолочівськийЗолочівдо 1789 р. називався Бродівським9КоломийськийКоломияутворений у 1817 р. з частин Станіславського і Чортківського округів10КраківськийКраківіснував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, заново утворений 1846 р. з території Вільного міста Краків11КелецькийКельцііснував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, потім відійшов до Російської імперії12ЛьвівськийЛьвів13ЛюблінськийЛюблініснував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, потім відійшов до Російської імперії14НовосандецькийНовий Сонч15ПеремиськийПеремишль16РадомськийРадоміснував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, потім відійшов до Російської імперії17РяшівськийРяшів18СамбірськийСамбір19СедлецькийСедльцііснував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, потім відійшов до Російської імперії20СтаниславівськийСтаниславів21СтрийськийСтрийдо середини 1780-х рр. називався Галицьким22СяноцькийСянок23ТарнівськийТарнів24ТернопільськийТернопільу 1809–1815 рр. у складі Російської імперії25ЧортківськийЧортківу 1809–1815 рр. у складі Російської імперії, до 1816 р. називався Заліщицьким26ЯсельськийЯслодо 1791 р. називався Дуклянським

Список повітів (1867-1918) Бяльський Бережанський Бібрський Бжеський Березівський Богородчанський Борщівський Бохенський Бродівський Бучацький Вадовицький Велицький Горлицький Городенківський Грибівський Городоцький Гусятинський Добромильський Долинський Домбровський Дрогобицький Живецький Жидачівський Жовківський Заліщицький Збаразький Зборівський Золочівський Калуський Кам'янко-Струмилівський Коломийський Кольбушовський Коросненський Косівський Краківський Ланьцутський Лімановський Ліський Львівський Мелецький Мисленицький Мостиський Надвірнянський Нисківський Новосандецький Новоторзький Освенцимський Переворський Перемишльський Перемишлянський Печеніжинський Підгаєцький Пільзненський Подгурський Равський Радехівський Рогатинський Ропчицький Рудківський Ряшівський Самбірський Скалатський Сколівський Снятинський Сокальський Солотвинський Станіславський Старосамбірський Стрижівський Стрийський Сяніцький Тарнобжезький Тарнівський Теребовлянський Тарнопільський Тлумацький Турківський Хшановський Чесанівський Чортківський Яворівський Ярославський Ясельський

Див. також Королівство Галичини та Володимирії Адміністративний устрій України Адміністративний устрій Польщі

Примітки

Джерела

Кобзяк Р. Головні етапи і тенденції формування адміністративно-територіального устрою Галичини в австрійський період (1772–1918) // Вісник Львівського університету. Серія : Географічна. - 2013. - Вип. 42. - С. 160-169.