Дія зі значенням заперечити.
Заява про незгоду з ким або чим-небудь, доказ проти чогось. Спростування чого-небудь.Заперечення проти позову — аргументовані докази, що спростовують пред'явлений позов.
Невизнання існування, значення, доцільності чого-небудь.
Заперечення (психоаналіз) — використовується для психологічного захисного механізму, коли людина стикається з тим, що занадто незручно приймати і замість того відкидає його, наполягаючи на тому, що це не відповідає дійсності, при цьому незважаючи на те, що можуть бути незаперечні докази іншого.
Заперечення (філософія) — знищення, подолання, заміна старого новим, попереднього наступним у процесі поступального розвитку. Те, що своєю появою, самим фактом свого існування заперечує що-небудь, свідчить про його неспроможність.
Заперечення (граматика) — слово, яке заперечує зміст іншого слова або речення (в українській мові – частки не, ні).
Заперечення — унарна операція над судженням.
Заперечення, інверсія () — булева операція, результат якої має булеве значення, протилежне булевому значенню операнда.
ОперандРезультатІстинаХибаХибаІстина
Джерела
Посилання Заперечення інстинкт //