Ундецимакорд — це акорд, що складається із 5-ти сполучених терцій і охоплює обсяг ундецимиЛемішко М. М. Гармонія: навч. посіб. для вищ. навч. закл. культури і мистецтв III—IV рівнів акредитації / М. М. Лемішко ; Львів. держ. муз. акад. ім. М. В. Лисенка. — Вид. 2-ге, допов. — Вінниця: Нова книга, 2010 . Ч. 1 : Діатоніка. — 2010. — c. 22. Найчастіше зустрічається в джазі. Різновиди ундецимакорда: домінантновий (C 11, C–E–G–B –D–F), мінорний (Cm 11, C–E –G–B –D–F) та великий (Cmaj 11, C–E–G–B–D–F).Smith, Johnny (1980). Mel Bay's Complete Johnny Smith Approach to Guitar, p.231. . Використання підвищеної ундецими утворює різновиди домінантовий збільшений(C 9 11, C–E–G–B –D–F ) і великий збільшений ундецимакорд (Cmaj 9 11, C–E–G–B–D–F) акорди.
У домінантовому ундецимакорді одинадцятий ступінь створює дисонанс (малу нону) із терцією, і тому терція часто пропускається (наприклад, 52 секунди в пісні «Sun King» з альбому Abbey Road гурту The Beatles), і таким чином неповний ундецимакорд стає є тотожним нонакорду із затриманням (наприклад, C9sus4, C–G–B –D–F), який у джазі також можна позначити як Gm 7 /C.Stephenson, Ken (2002). What to Listen for in Rock: A Stylistic Analysis, p.87. .
Ундецимовий тон може бути підвищений, в цьому разі мала нона між ним і терцієвим тоном перетворюється на велику нону, що зменшує дисонантність акорду і утворює «лідійську домінанту».Miller, Michael (2004). Complete Idiot's Guide to Solos and Improvisation, p.52. . .
Оскільки верхні звуки акорду (7-й, 9-й, 11-й) утворюють тризвук, в джазовій нотації домінантовий ундецимакорд із пропущеними терцією та квінтою можна записати як складений акорд із басом, тобто, наприклад, C–B –D–F пишеться як B /C, підкреслюючи його біфункціональність.
У чотириголосному складенні, терція і квінта також пропускаються, а ундецима при розв'язанні в тоніку залишається на місці.Benward & Saker (2009). Music in Theory and Practice: Volume II, p.183-84. Eighth Edition. .
Примітки