Вільям Гершом Коллінгвуд (, , 6 серпня 1854 в ЛіверпуліDictionary of Literary Biography on W. G. Collingwood — 1 жовтня 1932) — англійський письменник, художник, антиквар і професор образотворчих мистецтв в Університетському коледжі Редінга.Obituary in The Times, Mr W.G. Collingwood, Artist, Author and Antiquary. October 3, 1932, p.9 Був президентом антикварного товариства Камберленд та Вестморленд та Товариства художників озер.Who Was Who, Published by A&C Black Limited. Online edition, 2020
Біографія Вільям Гершом Коллінгвуд народився в 1854 році в родині В. Коллінгвуда Його батько, також Вільям, був художником-акварелістом, 1851 року він одружився з Марі Елізабет Імгоф з Арбона, Швейцарія. Невдовзі молодий Вільям малював з батьком у Озерному краї, Північному Уельсі та Швейцарії.
Початкову освіту молодший Вільям Коллінгвуд отримав у Ліверпульському коледжі. У 1872 році він вступив до Університетського коледжу в Оксфорді, де зустрів Джона Раскіна. Влітку 1873 року Коллінгвуд відвідав Раскіна в Брантвуді, Коністон. Через два роки Коллінгвуд працював у Брантвуді з Раскіним та його колегами. Раскін захоплювався його майстерністю малювання. А сам Коллінгвуд продовжив навчання в Школі мистецтв Слейда між 1876 і 1878 роками. Він виставлявся в Королівській академії в 1880 році.
Протягом багатьох років Коллінгвуд присвятив себе допомозі Раскіну, залишаючись у Брантвуді як помічник Раскіна та подорожуючи з ним до Швейцарії. У 1883 році Вільям Коллінгвуд одружився з Едіт Мері Ісаак (1857—1928) та оселився поблизу Раскіна в Озерному краї. Коллінгвуд відредагував низку текстів Раскіна, а 1893 року опублікував його біографію.
У 1896 році Артур Ренсом познайомився з подружжям Коллінгвудів та їхніми дітьми, Дорою (пізніше місіс Ернест Алтуньян), Барбарою (пізніше місіс Оскар Гносспеліус), Урсулою та Робіном (пізніше історик і філософ). Ренсом навчився плавати на човні Коллінгвуда «Swallow» і став вірним другом сім'ї, ба більше, він навіть пропонував одружитися Дорі та Барбарі (в окремих випадках). Після того, як у 1928 році влітку навчав онуків Коллінгвуда плавати на Swallow II, Ренсом написав першу книгу з серії книг «Swallows and Amazons». Він використовував імена деяких онуків Коллінгвуда для своїх персонажів «Ластівки» (див. Роджер Алтуньян).
До 1890-х років Коллінгвуд став досвідченим художником, водночас він приєднався до антикварного та археологічного товариства Камберленда та Вестморленду. Він написав чимало робіт про свою діяльність у цих товариствах. Коллінгвуд особливо цікавився скандинавською культурою та скандинавами; він написав роман «Торстейн з Мере», який мав великий вплив на Артура Ренсома.
У 1897 році Коллінгвуд поїхав до Ісландії, де провів три літні місяці, досліджуючи з Йоном Стефанссоном місця по всій країні, де розгортаються події середньовічних ісландських саг. Протягом цього часу він створив сотні ескізів і акварелей (наприклад, уявне зібрання середньовічного Альтингу) і разом зі Стефанссоном опублікував ілюстрований звіт про їхню експедицію в 1899 році під назвою «Паломництво по місцях саг Ісландії».A Pilgrimage to the Saga-steads of Iceland. W.G.Collingwood, Jón Stefánsson. W.Holmes, Ulverston, 1899.
Коллінгвуд був членом Клубу вікінгів, а згодом став його президентом. У 1902 році він виконав у співавторстві з Йоном Стефанссоном перший переклад саги про Кормака під назвою «Життя і смерть Кормака Скальда». Його внесок у вивчення скандинавської та англосаксонської археології зробив його широко визнаним провідним авторитетом. Після смерті Раскіна Коллінгвуд деякий час продовжував допомагати з секретарською роботою в Брантвуді, але в 1905 році пішов до Університетського коледжу в Редінгу (нині Редінгський університет) і працював професором образотворчого мистецтва з 1907 по 1911 рік.
З початком Першої світової війни Коллінгвуд приєднався до розвідувального відділу Адміралтейства. У 1919 році він повернувся в Коністон і продовжив свою роботу над історією Озерного краю і, мабуть, своєю найважливішою роботою «Нортумбрійські хрести донорманської доби». Він був прекрасним скелелазом і плавцем, а також невтомним пішим мандрівником аж до похилого віку. У 1927 році він пережив перший із серії інсультів. Його дружина померла в 1928 році, а сам Коллінгвуд – в 1932 році. Похований у Коністоні.
Військові меморіали Після закінчення Першої світової війни в 1918 році та мирного договору 1919 року послуги Коллінгвуда були дуже затребувані як дизайнера військових меморіалів. Його знання та ентузіазм щодо скандинавських хрестів демонструються в Грасмірі, де меморіал на Бродгейт-Медоуз є своєрідним пастішем англійського хреста. Короткий вірш на його цоколі написав близький друг Коллінгвуда, канонік Гардвік Ронслі, який був головою меморіального комітету. Інші приклади його меморіальних хрестів кельтського типу можна побачити в Отлі, Коністоні та на фабриці K Shoes у Кендалі. Хрест у Гоксгеді створила його донька Барбара. Інші меморіали, розроблені Коллінгвудом, можна побачити в Улверстоні, Сент-Бізі та Ластінгемі. Його щоденник за 1919–20 рр., який зберігається в художній галереї Еббот Голл, Кендал, містить короткі начерки щодо інших можливих меморіалів; у Роккліффі, Карлайлі та невідомому мосту, ймовірно, на півночі Камберленда.
Спадщина У 1901 році Коллінгвуд заснував Музей Раскіна в Коністоні. Тут містяться зокрема й матеріали, пов'язані з самим Коллінгвудом. Проте архів сімейних документів «Коллінгвудська колекція» зараз зберігається у відділі спеціальних колекцій та архівів бібліотеки Кардіффського університету.
Найбільша частина картин Коллінгвуда про Ісландію зберігається в Національному музеї в Рейк'явіку. Частина доробку представлена в художній галереї Еббота Голла.
Українські видання Перше українське видання «Старшої Едди», що вийшло у видавництві Жупанського, проілюстроване графічними роботами Вільяма КоллінгвудаДив.: «Старша Едда». — К: Видавництво Жупанського, 2020. — 496 с. ISBN 978-617-7585-27-4. Переклав Віталій Кривоніс..
Примітки
Література
James S. Dearden, ‘Collingwood, William Gershom (1854—1932)’, Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004; online edn, Sept 2010. Retrieved 6 February 2015 (subscription or UK public library membership required). W. G. Collingwood, The Lake Counties, J.M. Dent, 1930; rpt. F. Warne & Co., 1932 [rpt. paperback ]. W. G. Collingwood, The Life of John Ruskin, (1911). M. Townend, The Vikings and Victorian Lakeland: The Norse medievalism of W G Collingwood and his contemporaries, CWAAS Extra Series Vol XXXIV 2009. . «W.G. Collingwood's Letters from Iceland», Edited by Mike and Kate Lea, RG Collingwood Society 2013, .
Посилання Три акварелі WG Collingwood Електронна книга Торстейна з простих Сага про Кормака Скальда — переклад ісландської саги Кормакса, виконаної WG Коллінгвудом та Дж. Стефансоном, у базі даних ісландської саги Ілюстрації до роману Олів Брей "Старша або поетична Едда ", 1908 рік. Антикварне та археологічне товариство Камберленд і Вестморленд