Марийська область — колишня адміністративно-територіальна одиниця в Туркменській РСР, що існувала в 1939—1963 та 1970—1992 роках. У 1992 році на території області утворено Марийський велаят.
Площа – 86,8 тис. км². Населення — 771 тис. чол. (1987), у тому числі міське — 31%. Адміністративно складалася з 10 районів, включала 4 міста, 16 смт (1987). Адміністративний центр — місто Мари.
Розташована на південному сході Туранської низовини, не більше пустелі Каракуми.
Адміністративний поділ Область створена Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 листопада 1939 року.
У 1939 році область мала 9 районів: Байрам-Алійський, Векіль-Базарський, Іолотанський, Куйбишевський, Марийський, Сакар-Чагинський, Сталінський, Тахта-Базарський та Туркмен-Калінський.
У 1955 році скасований Куйбишевський район, а в 1857 році — Векіль-Базарський. У 1959 році зі скасованої Ашхабадської області до Марийської області передано Кіровський, Серахський і Тедженський райони. У 1961 році Сталінський район перейменований на Мургабський.
10 січня 1963 року область скасували. Одночасно скасували Кіровський, Сакар-Чагинський, Серахський та Туркмен-Калінський райони. Інші райони перейшли у республіканське підпорядкування.
14 грудня 1970 року, коли область відновили, вона ділилася на Байрам-Алійський, Іолотанський, Каахкинський, Марийський, Мургабський, Сакар-Чагинський, Серахський, Тахта-Базарський, Тедженський та Туркмен-Калінський райони. У 1973 році Каахкинський, Серахський і Тедженський райони були передані в Ашхабадську область. У 1975 році утворений Векіль-Базарський район, в 1977 році — Кушкинський, в 1978 році — Каракумський. У 1988 році утворено Парахатський район, а Байрам-Алійський та Кушкинський райони скасовані.
Природа Клімат – різко континентальний. Головна річка — Мургаб. Мережа водосховищ. На території області – Бадхизький заповідник.
Населення У 1939 року у області проживало 290,3 тис. чол. У тому числі туркмени — 69,1%; росіяни — 17,1%; казахи — 2,7%; белуджі — 1,7%; українці — 1,6%; татари — 1,6%; вірмени — 1,4%. До 1987 року населення зросло до 771 тис. чол.
Економіка Видобуток природного газу (родовища: Шатлицьке, Совєтабадське, Довлетабадське та інші), побудовано газопроводи: Майскоє — Ашхабад — Безмеїн, Шатлик — Хіва та інші. Марийська ДРЕС Виробництво азотних добрив, машинобудування та металообробка. Розвинута легка (бавовняно-очисна, бавовняна, швейна, шкіряна промисловості, первинна обробка вовни, килимарство), харчова (у тому числі м'ясо-молочна, олійно-жирова) та інші галузі промисловості. Головні промислові центри: Мари, Байрам-Алі, Йолотань. Поливне землеробство (Каракумський канал). Великий бавовняний район. Вирощують також пшеницю, ячмінь, кукурудзу, а також овоче-баштанні та кормові культури. Плодівництво. Виноградарство. У тваринництві переважає каракулярство. Шовківництво.
Перші секретарі обласного комітету КП Туркменії .11.1939 — 1940 Перманов Курбан 1940 — 1945 Мятієв Сеїдназар 1945 — 1948 Атаєв Какабай 1948 — 1950 Юзбашев Аннаяр 1950 — .07.1951 Овезов Балиш Овезович 1951 — 1959 Атаєв Какабай 1959 — 1961 Койнеков Джума Койнекович 1961 — .01.1963 Чариєв Розимамед Алійович .12.1970 — 26.08.1976 Аннаоразов Пода 26.08.1976 — 27.03.1985 Акгаєв Ата 27.03.1985 — 25.11.1988 Гедженов Чари 25.11.1988 — .12.1991 Оразов Курбан Мурадович
Голови облвиконкому 1942 — 1946 Черняєв Леонід Володимирович 1949 — 1952 Бакієв Батман 1952 — 1956 Бекназаров Яздурди 1956 — 1958 Дурдиєв Нури 1958 — 1961 Агаджанов Абай Джуманіязович 1961 — .01.1963 Алтимухамедов Алламурад .12.1970 — 1974 Алтимухамедов Алламурад 1974 — 7.09.1976 Акгаєв Ата 7.09.1976 — 20.02.1987 Аннаєв Реджеп 20.02.1987 — 1990 Потапов Леонід Васильович 1990 — 1990 Ялкабов Нургельди
Голови обласної ради .03.1990 — .06.1992 Оразов Курбан Мурадович
Примітки
Джерела Марыйская область // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. 3-е изд. Москва: Советская энциклопедия, 1969—1978.