Плита Ідзанагі (названа на честь синтоїстського бога Ідзанагі) — стародавня тектонічна плита, що зазнала субдукцію під Охотську плиту 130–100 млн років тому. Швидкий рух плити Ідзанагі спричинив дрейф північно-західної Японії та зовнішньої зони південно-західної Японії на північ. Метаморфічні породи високого тиску утворилися на східній околиці дрейфуючої суші в метаморфічному поясі Санбагава, тоді як метаморфічні породи низького тиску утворилися на його західній околиці в метаморфічному поясі Абукума. Приблизно 95 млн років тому плита Ідзанагі була повністю субдукована і замінена західним краєм Тихоокеанської плити, що також зазнала субдукцію у північно-західному напрямку. Магматизм, пов'язаний із субдукцією, мав місце поблизу поясу Ріоке. Ніякої вираженої тектоніки в поясі Абункума після зміни субдукційної плити не відбулося.
Відкриття згаслої юрсько-крейдової спредингової системи у північно-західній частині Тихого океану призвело до запровадження в 1972 році терміна зниклої плити Кула. Плита Ідзанагі була згодом представлена в 1982 році, щоб пояснити геометрію цієї спредингової системи.
Знання про нині субдуковану плиту Ідзанагі обмежуються мезозойськими магнітними лініями на Тихоокеанській плиті, які зберігають записи цієї субдукції.
Примітки
Джерела
Посилання Geodynamics of Japan late Cenomanian – early Campanian (PDF) (not available without registration (free))