Специфіка́ція () — формалізований опис властивостей, характеристик і функцій об'єктів.
Специфікації у інформатиці
Формальна специфікація
Форма́льна специфіка́ція — математичне описання програмного забезпечення або обладнання, яке може бути використане для розробки реалізації. В ній описується, що має робити система, але не (обов'язково) вказується як. Маючи таку специфікацію, можна, використовуючи техніку формальної верифікації продемонструвати, що запропонований проєкт системи є правильним, по відношенню до специфікації. Такий підхід має перевагу в тому, що запропоновані невірні проєкти систем можуть бути переглянуті до того як буде зроблено основні витрати на власне саму реалізацію. Альтернативний підхід полягає в тому, аби, виконуючи кроки по уточненню специфікації, вірність яких можна довести, перетворити специфікацію на реалізацію, яка буде вірною через побудову.
Специфікація в економіці
Специфіка́ція (від лат. species — вид, різновид і «…фікація») 1. Визначення й перелік специфічних особливостей будь-чого. 2. Технічний документ, в якому зазначено назви частин, вузлів і деталей даного виробу, їхню кількість, матеріал, вагу тощо. 3. Видавнича С. — супровідний до оригіналу видання документ, у якому зведено всі вказівки щодо відтворення оригіналу у вигляді друкованого видання (технічні умови для набору, особливості верстки, друку й брошурувально-палітурних процесів).
Специфікація — технічний документ з переліком конкретних матеріалів у розгорнутій номенклатурі (з докладною характеристикою), що потрібні підприємству в певній кількості для виконання виробничої програми.
Специфікація: 1. Визначення і перелік специфічних особливостей чого-небудь; розподіл на класи, групи за спільними ознаками, властивостями; класифікація. 2. Технічний документ, в якому зазначено назви частин, вузлів і деталей певного виробу, а також вказано їх кількість, матеріал, вагу і т. ін.; документ з переліком певних умов, яким повинен відповідати замовлений предмет.
Специфікація у машинобудуванні
Специфікація (англ. parts list; bill of materials (BOM), нім. Stückliste) — це повний перелік складників виробу, які утворюють складальний виріб (або складанну одиницю), чи окремих деталей, зображених на кресленику.ДСТУ ISO 10209-1:2009 Документація технічна на вироби. Словник термінів. Частина 1. Технічні кресленики. Загальні терміни та види креслеників.
Специфікація — це документ, який визначає склад складальної одиниці, комплексу або комплекту.ГОСТ 2.102-68 ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов
Специфікацію виконують у відповідності до ГОСТ 2.106-96.ГОСТ 2.106-96 ЕСКД. Текстовые документы.
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складанну одиницю, комплекс і комплект.
У специфікацію входять складові частини, які входять у розспецифіковнийДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять виріб, а також конструкторські документи, які відносяться до цього виробу і до його нерозспецифіковних складових частин.
Специфікація у загальному випадку складається з розділів, які розміщують у наступній послідовності:
документація; комплекси; склада́нні одиниці; деталі; стандартні вироби; інші вироби; матеріали; комплекти; Наявність тих чи інших розділів визначається складом розспецифікованого виробу.
Загальні вимоги та пояснення до виконання специфікації у розділ «Документація» вносять:
документи, які складають основний комплект конструкторських документів розспецифікованого виробу, окрім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту; документи основного комплекту які вносять до специфікації нерозспецифіковних складових частин (деталей), окрім їх робочих креслеників;
у розділ «Комплекси» вносять комплекси, які безпосередньо входять у розспецифікований виріб.
у розділ «Складанні одиниці» вносять складанні одиниці, які безпосередньо входять у розспецифікований виріб.
у розділ «Деталі» вносять деталі, які безпосередньо входять у розспецифікований виріб.
у розділ «Стандартні вироби» записують вироби, застосовані по стандартам (у порядку: міждержавні, державні, промислові, підприємства). В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується виконувати по групам виробів, об’єднаних по функціональній призначеності (наприклад вальниці, кріпильні вироби і т. ін.).
у розділ «Інші вироби» вносять вироби, використанні за технічними умовами та імпортні куповані вироби, застосовані за супроводжувальною технічною документацією закордонних виготовлювачів (постачальників).
у розділ «Матеріали» вносять всі матеріали, які безпосередньо входять у розспецифікований виріб, але окрім матеріалів кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюються технологом. До таких матеріалів відносять наприклад: лаки, фарби, клей, мастило, припої, електроди. Вказівки щодо використання таких матеріалів дають у технічних вказівках на полі кресленика.
у розділ «Комплекти» вносять:
відомість експлуатаційних документів; відомість документів для ремонту; комплект монтажних частин; комплект змінних частин; комплект запасних частин; комплект інструменту та приладдя; комплект укладальних засобів; інші комплекти (згідно наданих ним найменуванням); паковання;
Специфікація у будівництві Специфікації будівельних виробів складають згідно ДСТУ Б А.2.4-4ДСТУ Б А.2.4-4:2009 СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації. та ДСТУ Б А.2.4-7ДСТУ Б А.2.4-7:2009 СПДБ. Правила виконання архітектурно - будівельних робочих креслень..
Література ГОСТ 2.106-96 ЕСКД. Текстовые документы.
Примітки
Див. також Технічне завдання Технічне письмо Посилання Специфікація // Специфікація //