Енн Сеймур Деймер, до шлюбу Конвей (; 8 листопада 1748, Севенокс — 28 травня 1828, Лондон) — англійська скульпторка, одна з перших жінок-скульпторок Великої Британії.

Біографія Енн Сеймур Конвей народилася 1748 року в Севеноксі. Вона була єдиною дочкою фельдмаршала Генрі Сеймура Конвея та його дружини Кароліни Кемпбелл, дочки 4-го герцога Аргайла . Дитинство Енн пройшло у родинному будинку в Беркширі. Її батьки багато подорожували, і в цей час за Енн наглядав родич і друг сім'ї Горас Волпол .Енн Конвей почала займатися скульптурою під впливом Девіда Юма, який служив секретарем у батька. 14 червня 1767 року вона одружилася з Джоном Деймером, старшим сином лорда Мільтона. Шлюб виявився невдалим і через сім років розпався. Чоловік, повністю розтративши посаг Енн та власну спадщину, в 1776 році наклав на себе руки. Дітей у подружжя не було .

У низці джерел згадується, що Деймер мала лесбійські стосунки, зокрема, це стосується її тісної дружби з Мері Беррі, з якою її познайомив Волпол у 1789 році, і з якою вона жила разом у пізніші роки свого життя. Навіть під час шлюбу її вподобання до чоловічого одягу та демонстративна дружба з іншими жінками публічно відзначалися та висміювалися вороже налаштованими коментаторами, такими як Гестер Трейл, а також в анонімній брошурі «Сапфічне послання від Джека Кавендіша до шановної та найпрекраснішої місіс Д.» (близько 1770 р.).Rictor Norton (Ed.), «A Sapphick Epistle, 1778», Homosexuality in Eighteenth-Century England: A Sourcebook. 1 December 1999, updated 23 February 2003 <> Retrieved on 16 August 2007

Енн Сеймур Деймер померла 28 травня 1828 року у своєму будинку в Лондоні і була похована поряд зі своєю матір'ю в Санбріджі (Кент). Згідно з її заповітом, похована разом з інструментами скульпторки і кістками її улюбленого собаки, які раніше зберігалися в її спальні.

Творчість

Після смерті чоловіка Енн Сеймур відновила заняття скульптурою, за гарячої підтримки Волпола, який високо цінував її мистецтво. Так, він писав про одну з її скульптур, що зображала її пса: Енн Конвей була знайома з багатьма видатними людьми свого часу, включаючи імператорку Франції Жозефіну Богарне, через яку познайомилася з Наполеоном. Вона також зустрічалася з Гораціо Нельсоном, якого вважала найбільшою особистістю свого часу, і зробила його скульптурний портрет .

Енн Сеймур не була офіційною членкинею Королівської академії мистецтв, але з 1784 по 1818 виставляла там свої роботи (загалом 32, невелика кількість з числа створених їй) . Крім скульптури, вона захоплювалася театром та брала участь у аматорських постановках. Енн багато подорожувала; бувала в Італії, Франції, Іспанії, Португалії.

Після смерті Волпола в 1797 році Енн Деймер успадкувала його маєток і велику суму грошей. Однак великим маєтком було важко керувати і, проживши там кілька років, в 1810 вона повернулася до Лондона . У 1818 році вона придбала будинок Йорк-Гаус у Твікенгемі, і перевезла туди колекцію своїх робіт.

Скульптурна спадщина Деймер включає переважно портретні бюсти та зображення тварин. Їй також належать скульптури, що символізують Ісіду і Темзу, на мосту в Генлі-он-Темс . Крім того, Енн Сеймур Деймер є авторкою роману «Belmour», написаного під час перебування в Іспанії та Португалії та опублікованого в 1891 .

Примітки

Література

Посилання