Бої за Снігурівку — серія боїв у Снігурівці та околицях, що відбувалися з лютого по листопад 2022 року в ході російського вторгнення в Україну.
Хід подій
Лютий 25 лютого, приблизно о 15:30 годині російські гелікоптери обстріляли колону українських військових на території Снігурівської громади. Внаслідок атаки було поранено 4 військовослужбовця та пошкоджено лінії електропередач 35 кВт неподалік міста Снігурівка, що стало причиною знеструмлення більшої частини міста і як наслідок відсутність водопостачання.
Березень 1 березня російські колони рухаються на Снігурівку з боку села Нововасилівка. Неподалік Снігурівки, місцеві жителі перегороджують техніку і беруть окупантів в полон.
Днем, представники самооборони міста Снігурівка захопили трофейну техніку - командно-штабну машину оперативно-тактичної ланки Р-149БМР «Кушетка-Б», яку росіяни покинули під час бою.
Пізно увечері, в напрямку Снігурівки знову рухається російська колона із близько 100 одиниць техніки.
Наприкінці дня, представниками самооборони міста та територіальної оборони неподалік Снігурівка було захоплено кілька одиниць броньованої техніки росіян - БМД-2 з боєкомплектом протитанкових керованих ракет.
Вночі 2 березня представники самооборони міста разом з ТРо знищили російський бензовоз та три одиниці броньованої техніки окупантів.
Вранці з боку с.Баратівка в напрямку міста рухалась колона росіян.
3 березня навколо міста знову йдуть бої. З боку Миколаєва в напрямку Снігурівки відступала колона російської військової техніки. Кілька одиниць автомобільної техніки (УРАЛи) заблукали і проїхали по місту. Місцеві мешканці закидали один з російських Уралів коктейлями Молотова, проте росіяни змогли втекти з міста. Неподалік перехрестя трас Т-15-08 та Р-81 росіяни спалили дві одиниці техніки, які отримали пошкодження.
Днем, підрозділи територіальної оборони неподалік Снігурівки захопили російський бронеавтомобіль «Тигр», оснащений протитанковими ракетами. Після захоплення техніку вдалося відновити та привести в робочий стан. Про подію повідомили депутата Миколаївської обласної ради Івана Кухту, який організував передачу бронеавтомобіля Збройним силам України через обласну військову адміністрацію. Через складну оперативну обстановку техніку змогли доставити до Миколаєва лише через кілька днів після захоплення.
4 березня на території Снігурівської громади почались перебої з мобільним звʼязком.
5 березня представники самооборони міста захопили самохідну артилерійську установку 2С1 "Гвоздика".
7 березня через місто Снігурівка пройшла російська колона, в якій були танки та бронетехніка з десантом у напрямку Миколаєва.
8 березня сили місцевої самооборони Снігурівки спільно з представниками територіальної оборони вступили в бій з підрозділами російських військ. У результаті зіткнення було взято в полон дев’ять російських військовослужбовців. Під час бою загинув боєць територіальної оборони Юрій Войтович — смертельне поранення він отримав внаслідок вибуху ворожої гранати.
9 березня в Снігурівській громаді було оголошено день жалоби за загиблим бійцем територіальної оборони Юрієм Войтовичем. Цього ж дня відбулась церемонія прощання із загиблим захисником.
11 березня практично всі населені пункти Снігурівської громади були знеструмлені у звʼязку з пошкодженням ліній електропередач під час обстрілів.
12 березня в місті Снігурівка частково відновлено подачу електроенергії в деяких мікрорайонах міста. Станом на 10.00 годину відновлено живлення скважин водопостачання та роботу хлібозаводу.
Цього дня, біля села Євгенівка відбулося бойове зіткнення з російською диверсійно-розвідувальною групою. Під час патрулювання місцевості поблизу села місцеві мисливці виявили ворожу ДРГ у лісосмузі, після чого розпочався бій. Мисливці встигли повідомити роту охорони ІІ відділення Баштанського РТЦК та бійців територіальної оборони, які прибули з міста Снігурівка на допомогу. В ході бойового зіткнення, до групи росіян надійшло підкріплення зі сторони села Тамарине: три бронеавтомобілі "Тигр" та тентований Урал з особовим складом противника, які відкрили вогонь по тероборонівцям та військовослужбовцям роти охорони РТЦК. Унаслідок зіткнення загинули троє мисливців, один мисливець потрапив у полон, ще двоє бійців роти охорони отримали поранення. Забравши своїх бійців та полоненого місцевого мисливця, росіяни відступили у напрямку села Тамарине.
13 березня о 20:23 годині, російські війська обстріляли околиці міста Снігурівка з РСЗВ. Більшість ракет та касетних боєприпасів влучили по відкритій території поблизу Павлівської рощі. Кілька ракет вибухнули поряд з житловими будинками по вулиці Набережній у м.Снігурівка.
14 березня, приблизно о 06:00 ранку російський літак скинув чотири авіабомби ФАБ-250 на вулицю Жовтнева в м.Снігурівка. Внаслідок ворожого авіаудару загинуло двоє мешканців та ще троє жителів отримали поранення. Рятувальникам довелось діставати з під завалів шістьох жителів. По вулиці Жовтневій було повністю знищено 11 будинків та ще 30 домоволодінь пошкоджено.
Також цього дня вдалось відновити роботу Снігурівського хлібзаводу. Працівники хлібзаводу на чолі з директором до моменту окупації міста працювали цілодобово задля максимального забезпечення населення хлібом.
У зв’язку зі значними пошкодженнями, що були нанесені загарбниками силовій підстанції 330/150/35 кВ «Миколаївська», яка належить НЕК «УКРЕНЕРГО», постачання електричної енергії більшості населених пунктів Снігурівської територіальної громади було припинено. Натомість, енергетиками АТ "Миколаївобленерго" було розпочато низку заходів, направлених на можливість забезпечення електропостачання знеструмлених населених пунктів за рахунок потужностей сонячних електростанцій, розташованих на території громади. Це дозволило частково відновити електропостачання знеструмлених споживачів, але лише протягом світлової частини доби, у період з 10 до 16 години..
15 березня ворог намагається закріпитися в районі Снігурівки.
16 березня в селі Павлівка відбулось прощання із бійцем територіальної оборони Дмитрієм Волонтирцем, який загинув 14 березня від авіабомби.
Увечері, о 19:10 годині росіяни знову обстріляли околиці міста Снігурівка з РСЗВ.
17 березня, пізно ввечері літак росіян скинув на місто кілька авіабомб на житлові будинки. Внаслідок авіаудару поранення отримали троє мешканців міста. Станом на 23.00 годину по вулиці Сагайдачного рятувальники витягли з під завалів поранену жінку, в будинок якої було пряме влучання авіабомби.
18 березня на Снігурівку знову рухалась ворожа колона.
Днем представники самооборони міста та територіальної оборони знайшли чимало підбитої російської військової техніки, серед якої було дві установки БМ-21 "Град". Техніку було евакуйовано та передано військовим Збройних Сил України.
19 березня вночі та під ранок російські війська обстріляли Снігурівку з реактивних систем залпового вогню. Внаслідок обстрілу загинув місцевий житель. Вранці окупанти зайшли в місто з двох напрямків. Під час руху колони військової техніки до міста, росіяни пошкодили опори та лінії електропередач від сонячної електростанції, яка на той час залишалась єдиним джерелом електроенергії в місті. Внаслідок знеструмлення повністю зник мобільний звʼязок та інтернет. Розпочалась окупація, яка тривала 237 днів. Весь цей час місто та навколишні села були на межі виживання без електро- та водопостачання.
25 березня внаслідок російського обстрілу в Снігурівці було пошкоджено школу.
Квітень 12 квітня в Снігурівці під час окупації російськими військами помер останній ветеран Другої Світової війни Мацюта Віктор Михайлович. Йому було 97 років.
15 квітня в тимчасово окупованій Снігурівці російські війська планували організувати псевдовибори міського голови. Захід проводився за участі російських військових та місцевих колаборантів - заступниці голови Баштанської районної ради Тетяни Мезіної та колишнього міського голови Олександра Ларченка. Мезіна пропонувала місцевим жителям обрати нового міського голову та відновити роботу міських структур. Однак мешканці міста відмовилися від участі у псевдовиборах, заявивши, що законного міського голову та депутатів оберуть після звільнення Снігурівки Збройними силами України. Після провалу спроби проведення так званих "виборів" у місті розпочалися артилерійські обстріли. Росіяни вели обстріл з мінометів прямо з околиці міста, де колись розташовувався колишній завод мінеральних вод і завод "Тайфун" (колишня маслобойня) у напрямку мікрорайонів "Сонячний" та "Сім вітрів", імітуючи обстріл нібито з боку Збройних Сил України з метою чергової спроби дескредитації та налаштування місцевого населення проти ЗСУ. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки та об'єкти цивільної інфраструктури (автозаправна станція, стадіон, меморіал загиблим воїнам-авганцям, будинок творчості дітей та юнацтва), зафіксовано випадки поранень серед цивільного населення.
Близько 30 російських військовослужбовців в Снігурівці дезертирували та зникли в невідомому напрямку. Російські окупанти проводять рейди в Снігурівці та навколишніх селах з їх пошуку.
25 квітня окупанти провели щільне мінування околиць міста Снігурівка та на кілька днів заборонили виїзд цивільного населення з міста.
Травень 4 травня в Снігурівці згоріла будівля залізничного вокзалу, яка була одною із візитівок міста. Станцію було збудовано у 1911 році під час будівництва залізниці Миколаїв — Херсон — Снігурівка. У 1941 році селище та станцію окупували наступаючі німецькі війська, а в березні 1944 року їх було звільнено в ході Березнегувато-Снігурівської наступальної операції. Будівля вокзалу вціліла під час Першої та Другої світових воєн, але була знищена під час російської окупації.
На початку травня росіяни остаточно заборонили виїзд цивільного населення з міста у напрямку підконтрольних Україною територій.
Збільшилась кількість випадків грабежів цивільного населення міста Снігурівка з боку представників окупаційних військ рф. Пряма цитата місцевого мешканця і очевидця подій:"Те, що було раніше, то це крадіжки, обносили будинки. І це не те, що десь або хтось сказав. Це я особисто бачив. Приїжджала гуманітарка в білих вантажівках. Було написано на них "Донское объединение волонтёров", розвантажувались біля адміністрації. А потім ці ж вантажівки під’їжджали до будинків, в тому числі і до мого будинку і вантажили генератори, телевізори. І це робили не мародери або українські військові, як вони казали, а це робили вони, у військовій формі РФ. Вони здебільшого квартируються в будинках людей. Деяких людей навіть виганяли з дому, говорили: зараз воєнний час, ми маємо право ваш будинок використовувати у своїх цілях. Вони більше в домах та квартирах, які розташовані на околицях міста. А зараз росіяни забирають у людей автомобілі, мопеди. Забирають бензин та дизель у людей. Спочатку вимінювали на цигарки, а тепер просто відбирають."Представники російської адміністрації активно здійснювали інформаційно-пропагандистську діяльність. Зокрема, гуманітарну допомогу від українських волонтерів, яка надходила на територію міста, росіяни силою відбирали та розповсюджували під символікою рф, формуючи відповідний інформаційний наратив. Окупаційна влада також дуже активно використовувала медіа, щоб транслювати меседжі про нібито обстріли з боку української армії житлових кварталів. Утім, за свідченнями місцевих жителів, артилерійські обстріли здійснювалися з тилових позицій російських військ на околицях міста. Російські пропагандистські ресурси також активно знімали відеосюжети для російського телебачення на місці авіаудару по вулиці Жовтневій, який насправді був здійснений російським літаком 14 березня 2022 року — перед окупацією міста військами РФ. У своїх матеріалах вони намагалися видати наслідки руйнування за нібито «обстріли з боку українських військових формувань забороненими касетними боєприпасами». Подібні пропагандистські відеосюжети росіяни знімали практично по всьому місту протягом всього періоду окупації.
Червень