Дмитро Георгійович Сова ( 24 лютого 1925, Якимівка — 5 липня 1993, Харків) — український скульптор і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 рокуСова Дмитро Георгійович / Художники Харківщини.. Чоловік скульпторки Любові Жуковської.
Біографія Народився 24 лютого 1925 року в селі Якимівці (нині Запорізька область, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)Сова Дмитрий Георгиевич / Памчять народа. .
Упродовж 1952—1958 років навчався у Харківському художньому інституті, де його педагогами були зокрема Ірина Мельгунова, Микола Рябінін.
У 1958—1960 роках викладав у Харківському художньому інституті; у 1970-х роках — у Харківському художньо-промисловому інституті. Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отокара Яроша, № 17а, квартира № 35. Помер у Харкові 5 липня 1993 року.
Творчість Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Багато робіт виконав у співавторстві з Любов'ю Жуковською. Серед робіт: станкова скульптура
«Будьонівець» (1958); «Полудень» (1960, дерево); «Мрії» (1960, гіпс); «Тривожна юність» (1962, оргскло); «Повернулися» (1964—1965); «Патруль Жовтня» (1964—1965); «Каховка» (1966—1967, дерево); «Олександр Ульянов» (1969, склоцемент). </div> монументальна скульптура
погруддя Миколи Островського у сквері Перемоги у Харкові; пам'ятник нескореним полтавчанам у Полтаві (1967); меморіальна статуя «Печаль» у Познані (1970, вапняк). Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1957 року, міжнародних — з 1959 року.
Примітки
Література Сова Дмитро Георгійович // ; Сова Дмитро Георгійович //