Субраманьям Джайшанкар (; 9 січня 1955, Нью-Делі) - індійський дипломат і політик, міністр закордонних справ Індії з 30 травня 2019 року. У 2015-2018 роках обіймав посаду секретаря Міністерства закордонних справ Індії (Foreign Secretary). Раніше був послом Індії у Сполучених Штатах, Китаї та Чехії, а також Верховним комісаром Індії в Сінгапурі.
Член партії «Бхаратія джаната парті» з 2019 року. Член верхньої палати Парламенту Індії - Раджья Сабхи - від штату Гуджарат. У 2019 році нагороджений Падма Шрі, четвертою за значенням цивільною нагородою Індії.
Ранні роки та освіта
Субраманьям Джайшанкар народився 9 січня 1955 року в Нью-Делі. Його батько Крішнасвамі Субрахманьям був державним службовцем, фахівцем зі стратегічних питань і одним із впливових індійських експертів у галузі національної безпеки та зовнішньої політики.
Навчався в коледжі Святого Стефана Делійського університету. В Університеті Джавахарлала Неру здобув ступінь магістра з політології, а також ступені магістра філософії (M.Phil.) і доктора філософії (Ph.D.) з міжнародних відносин. Згодом Індійський інститут менеджменту в Калькутті присвоїв йому почесний докторський ступінь за внесок у дипломатію, державну службу та наукову діяльність.
Дипломатична кар'єра
Початок кар'єри
У 1977 році Джайшанкар вступив до Дипломатичної служби Індії (Indian Foreign Service). У 1979-1981 роках працював третім, а згодом другим секретарем з політичних питань у Посольстві Індії в Москві в СРСР. Під час роботи в Москві вивчав російську мову.
У 1981-1985 роках працював у Міністерстві закордонних справ Індії, зокрема в підрозділах, відповідальних за відносини зі Сполученими Штатами та зовнішньополітичне планування. У 1985-1988 роках був першим секретарем Посольства Індії у Вашингтоні та займався політичними питаннями.
У 1988-1990 роках служив першим секретарем Верховної комісії Індії в Шрі-Ланці та політичним радником Індійських сил з підтримання миру (IPKF), які перебували в країні під час громадянської війни.
У 1990-1993 роках працював радником з торговельно-економічних питань у дипломатичній місії Індії в Будапешті. Після повернення до Нью-Делі був директором підрозділу МЗС Індії у справах Східної Європи. У 1994-1995 роках працював прес-секретарем президента Індії Шанкара Даяла Шарми, а в 1996-2000 роках - заступником глави дипломатичної місії Індії в Токіо.
Посольські посади
У 2000 році Джайшанкар отримав перше призначення на посаду посла - очолив Посольство Індії в Чеській Республіці, де працював до 2004 року.
У 2004-2007 роках очолював у Міністерстві закордонних справ Індії напрям, відповідальний за відносини з країнами Америки. У цей період входив до числа індійських дипломатів, які брали участь у підготовці та переговорах щодо індійсько-американської угоди про співробітництво у сфері цивільної ядерної енергетики. Політичні домовленості щодо цієї ініціативи були започатковані у 2005 році, переговори щодо так званої «Угоди 123» завершилися у 2007 році, а остаточне оформлення домовленостей відбулося у 2008 році.
У 2007-2009 роках був Верховним комісаром Індії в Сінгапурі. У 2009 році був призначений послом Індії в Китайській Народній Республіці, де працював до 2013 року. Цей період припав на активне розширення індійсько-китайських економічних зв'язків та водночас на низку прикордонних і політичних суперечностей між двома державами.
У грудні 2013 року Джайшанкар став послом Індії у Сполучених Штатах Америки. На цій посаді працював до січня 2015 року.
Секретар Міністерства закордонних справ
29 січня 2015 року уряд Індії призначив Джайшанкара секретарем Міністерства закордонних справ Індії (Foreign Secretary), змінивши на цій посаді Суджату Сінгх. Він обіймав цю посаду до січня 2018 року.
Як Foreign Secretary Джайшанкар був найвищим кадровим дипломатичним посадовцем Міністерства закордонних справ Індії. Його каденція припала на перший уряд прем'єр-міністра Нарендри Моді та період активізації індійської дипломатії у відносинах зі США, Китаєм, Японією, державами Південно-Східної Азії та іншими партнерами.
Після завершення дипломатичної служби у 2018 році Джайшанкар перейшов до приватного сектору і став президентом з глобальних корпоративних питань компанії Tata Sons.
Політична кар'єра
Міністр закордонних справ
30 травня 2019 року Джайшанкар увійшов до другого уряду Нарендри Моді та був призначений міністром закордонних справ Індії. Його призначення стало переходом від професійної дипломатичної кар'єри до політичної діяльності.
24 червня 2019 року він офіційно вступив до правлячої партії «Бхаратія джаната парті». У липні того ж року був обраний до Раджья Сабхи від штату Гуджарат і 8 липня склав присягу як член верхньої палати парламенту.
У липні 2023 року Джайшанкар був безальтернативно переобраний до Раджья Сабхи від Гуджарату на другий термін.
Після парламентських виборів 2024 року зберіг посаду міністра закордонних справ у третьому уряді Нарендри Моді. Станом на вересень 2026 року продовжує очолювати Міністерство закордонних справ Індії.
На посаді міністра Джайшанкар представляє Індію на ключових міжнародних майданчиках, зокрема в Організації Об'єднаних Націй, G20, БРІКС та Шанхайській організації співробітництва, а також бере участь у розвитку формату Quad за участю Індії, США, Японії та Австралії.
Відносини з Україною
На посаді міністра закордонних справ Джайшанкар неодноразово проводив переговори та телефонні розмови з українськими колегами. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну українсько-індійські контакти на рівні міністрів закордонних справ охоплювали питання війни, шляхів досягнення миру, гуманітарної допомоги, продовольчої безпеки, торгівлі та двостороннього співробітництва.
23 серпня 2024 року Джайшанкар відвідав Київ у складі делегації прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді під час першого в історії візиту глави уряду Індії до України після встановлення дипломатичних відносин між двома державами. Під час візиту сторони підтвердили намір розвивати політичні та економічні відносини, а Джайшанкар був визначений індійським співголовою Індійсько-української міжурядової комісії з питань торговельного, економічного, наукового, технічного, промислового та культурного співробітництва.
Протягом 2025-2026 років Джайшанкар продовжував контакти з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Зокрема, 14 лютого 2026 року міністри обговорили ситуацію в Україні, російські удари по українській енергетичній інфраструктурі, міжнародні мирні зусилля, торгівлю та двосторонні зв'язки. 27 травня 2026 року вони зустрілися на Кіпрі та обговорили перебіг російсько-української війни, мирні зусилля й можливості активнішої участі Індії у них.
Візит до України у 2026 році
3 вересня 2026 року Джайшанкар здійснив окремий двосторонній візит до України. За даними Офісу Президента України, це був перший в історії українсько-індійських відносин окремий візит міністра закордонних справ Індії до України. До цього Джайшанкар відвідував Україну лише у складі делегації Нарендри Моді у серпні 2024 року.
У Києві Джайшанкар провів переговори з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Серед центральних тем були міжнародні зусилля, спрямовані на припинення війни, можливості участі Індії в мирному процесі, ситуація та безпека судноплавства в Чорному морі, глобальна продовольча безпека, а також розвиток двостороннього співробітництва.
Під час переговорів сторони також розглянули перспективи співпраці у фармацевтичній галузі, сільському господарстві, інфраструктурі, машинобудуванні, цифрових технологіях, інноваціях та інших сферах. Джайшанкар запросив Сибігу відвідати Індію для проведення наступного засідання двосторонньої міжурядової комісії, співголовами якої є міністри закордонних справ двох держав.
Джайшанкар заявив, що Індія послідовно виступає за припинення війни шляхом діалогу та дипломатії та вважає, що розв'язання конфлікту не може бути досягнуте на полі бою. Він також заявив про готовність Індії сприяти пошуку шляхів завершення війни. Окремо міністр порушив питання атак на торговельне судноплавство у Чорному морі та їхнього впливу на постачання продовольства, добрив і палива до країн Глобального Півдня.
Того ж дня Джайшанкар зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським. Сторони обговорили дипломатичні зусилля щодо завершення війни, безпекову ситуацію, загрози цивільному судноплавству в Чорному морі, продовольчу безпеку та розвиток українсько-індійських відносин.
Під час візиту Джайшанкар також зазначив, що від початку повномасштабної війни Індія передала Україні 19 партій гуманітарної допомоги, та наголосив на зацікавленості Нью-Делі у відновленні й розширенні двосторонньої торгівлі, яка зазнала значного впливу війни та логістичних проблем.
Нагороди
Падма Шрі (2019) - четверта за значенням цивільна державна нагорода Індії.
Праці
Джайшанкар є автором книжок, присвячених зовнішній політиці Індії, змінам у міжнародній системі та позиціонуванню країни у світовій політиці.
The India Way: Strategies for an Uncertain World (2020) Why Bharat Matters (2024)
Обидві книги були перекладені низкою індійських та іноземних мов.
Сім'я
Батько Джайшанкара - Крішнасвамі Субрахманьям, індійський державний службовець і дослідник питань національної безпеки та стратегічної політики. Старший брат С. Віджай Кумар - колишній секретар Міністерства сільського розвитку Індії. Інший брат, Санджай Субрахманьям, - історик, фахівець з історії раннього Нового часу.
Дружина - Кіоко Джайшанкар, уродженка Японії. Подружжя має двох синів і доньку.
Примітки
Посилання Офіційна біографія Субраманьяма Джайшанкара на сайті Міністерства закордонних справ Індії