Розанна Черрі Барр ( 3 листопада 1952, Солт-Лейк-Сіті, Юта, США) — американська акторка, стендаперка, письменниця, телепродюсерка та телережисерка. За роль Розанни Гарріс-Коннер у ситкомі ABC «Розанна» (1988—1997, 2018) удостоєна премій «Еммі» та «Золотий глобус» у 1993 році.

У 1992 році отримала зірку на Алеї слави в Лос-Анджелесі за адресою 6767 Hollywood Boulevard.

Життєпис Народилася і виросла в Солт-Лейк-Сіті, штат Юта, у єврейській родині, старшою з чотирьох дітей Гелен (до шлюбу Девіс), бухгалтерки й касирки, та Джерома Гершела «Джеррі» Барра, який працював продавцем. Дідусь і прадід Баррів були іммігрантами з України, Росії, Литви та Австро-Угорщини, а її дідусь по батьковій лінії змінив своє прізвище з Борисовський на Барр після прибуття до США. Розанна зростала разом з молодшим братом Беном і молодшими сестрами — Джеральдін і Стефані.

На її єврейське виховання вплинула її побожна ортодоксальна єврейська бабуся по материнській лінії. Батьки Барр тримали своє єврейське походження в таємниці від сусідів і були частково залучені до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Барр зазначала: «У п'ятницю, суботу та неділю вранці я була єврейкою; у неділю вдень, у вівторок вдень і в середу вдень ми були мормонами».

Закінчила школу в 17 років. Потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої отримала черепно-мозкову травму. Незабаром після аварії Барр потрапила до психіатричної лікарні. У закладі Барр в 1971 році народила доньку Бренді Браун, яку віддала на удочеріння (вона налагодила з дочкою стосунки через роки). Майже через рік перебування в установі Барр виписали. Коли їй було 18 років, Барр сказала родині, що їде відвідати друга в Колорадо, але так і не повернулася додому.

4 лютого 1974 року одружилася з Біллом Пентлендом, народила дочок Джессіку (1975) і Дженніфер (1976) та сина Джейка (1978). 16 січня 1990 року розлучилася. У 1983 році познайомилася з коміком Томом Арнольдом, з яким одружилася 20 січня 1990 року. Разом з Арнольдом вона інвестувала 16 мільйонів доларів у елітне житло та ресторан (Tom's Big Food Diner) в Елдоні. Їхні стосунки були ускладнені алкоголізмом і наркоманією Арнольда. Вони розлучилися 9 грудня 1994 року. 14 лютого 1995 року Барр одружилася з Беном Томасом, народила сина Бака (1995). У жовтні 2002 року вони розлучилися.

Мисткиня протягом життя бореться з депресією, суїцидом, харчовими розладами та наркотичною залежністю.

Кар'єра У 1970 році Розанна Барр почала кар'єру, виступаючи як стендаперка в клубах Денвера і Колорадо. Незабаром потрапила до Лос-Анджелеса, де почала з'являтися в The Comedy Store. У серпні 1985 року була гостею у телешоу NBC The Tonight Show з Джонні Карсоном у головній ролі. Отримала визнання аудиторії як Розанна Гарріс-Коннер у ситкомі ABC «Розанна» (1988—1997, 2018), який також продюсувала та режисерувала. Після закінчення зйомок Барр вела власне ток-шоу The Roseanne Show, яке виходило в ефір з 1998 по 2000 рік. Вона була на обкладинках таких журналів, як People, Esquire, Vanity Fair і Entertainment Weekly. Крім того, написала дві книги: «Моє життя жінки» (1989) і «Мої життя» (1994).

На кіноекрані Барр дебютувала роллю Рут Петчетт в чорній комедії «Дияволиця» (She-Devil, 1989) з Меріл Стріп. За озвучку Джулі в сімейній комедії Емі Гекерлінг «Дивись, хто говорить знову» (1990) вона була номінована на премію «Золота малина» як найкраща акторка другого плану. У 1997 році зіграла Злу Відьму із Заходу в нью-йоркській постановці «Чарівник країни Оз».

Розанна Барр знялася в комедійній драмі Ґаса Ван Сента «І пастушки отримують блюз» (Even Cowgirls Get the Blues, 1993) у ролі мадам Зої, у комедії Вейна Ванга та Пола Остера «Зі зневірою в особі» (Сині в обличчі, 1995) у ролі Дот та кримінальній комедії Джона Вотерса «Божевільний Сесіл Б.» (2000). Вона озвучила Меггі в анімаційному вестерні «Не бий копитом» (Home on the Range, 2004), Роузі в анімаційному телевізійному фільмі «Little Rosey» (1992) і Краанг Прайм у мультсеріалі «Черепашки Ніндзя» (2013—2014). Була гостею на малому екрані в таких серіалах, як «Інший світ» (1992), «Головний госпіталь» (1994), «Третя планета від Сонця» (1997), «Няня» (1997), «Мене звати Ерл» (2006), «Офіс» (2013), «Міллери» (2014) і «Крістель» (2015).

У 2012 році Розанна Барр балотувалася на посаду президента від Партії зелених, але Джилл Стайн перемогла. У The Forward вона згадала про балотування на пост прем'єр-міністра Ізраїлю.

Вибрана фільмографія

Нагороди та номінації Рік Нагорода Категорія Отримувач Результат1988Золотий глобусНайкраща акторка в комедійному або музичному серіаліРозанна Барр19901991199219931992Kids' Choice AwardsУлюблена телеакторка19931995199619971989Вибір народуУлюблена актриса в новому серіаліУлюблена комедійна актрисаУлюблена нова телекомедіяРозанна1990Улюблена багатогранна артисткаРозанна БаррУлюблена телевізійна акторка1991Улюблена телекомедіяРозаннаУлюблена телевізійна акторкаРозанна Барр19921993199419951992Премія ЕмміНайкраща жіноча роль у комедійному серіалі1993199419951993 GLAAD Media Awards Премія «Авангард» Публікації

Примітки

Посилання

Roseanne Barr w bazie IMDb (ang.)