Коломацьке (до 1941 рокуs:Указ ПВР УРСР від 20.5.1941 «Про перейменування села Парасковіївки і Парасковіївської сільради, Полтавського району, Полтавської області» — Парасковіївка, у 1941—2016 — Куликове) — село в Україні, у Полтавському районі Полтавської області. Центр Коломацької сільської територіальної громади. Населення становить 814 осібКоломацьке на сайті Верховної Ради.

Географія Село розташоване за 20 кілометрів на схід від Полтави (автошляхами до центра міста близько 23 км). За кілометр від села протікає ліва притока Ворскли — річка Коломак. За 4 км на захід — залізниця Полтава-Люботин. На півдні — автошлях Київ—Полтава—Харків (автотраса ). Висота над рівнем моря — 91 мВідомості про населений пункт. Погода в селі Куликове .

Історія Поблизу села — залишки 19 курганів. Під час археологічних розкопок одного з них знайдено уламки посуду скіфського періоду (V-III століття до н. е.). Неподалік сусіднього села Дудникове — ще 27 курганів. Курганна група в районі Куликівка-Дудникове надзвичайно ретельно була обстежена у 1871–1873 роках археологом та істориком Дмитром Яковичем Самоквасовим.

Засноване село, тоді ще слобода Парасковіївка в середині XVIII століття. У той час землі, розташовані поблизу річки Коломак належали поміщикам Розумовським та Старицьким. Село мало назву Парасковіївка, імовірно від імені Парасковії Кирилівни Розумовської — дочки графа Російської імперії, генерал-фельдмаршала Кирила Розумовського.

За іншими даними село назване на честь іншої Парасковії — дочки дійсного статського радника, героя Наполеонівських війн Івана Андрійовича Базилевського, який володів Парасковіївкою, низкою сіл над Коломаком, аж до Селещини і Тагамлика нинішнього Машівського району. Начебто, при одруженні дочки, Базилевський віддав хутір з селянами як посаг, від чого він і отримав назву Парасковіївка.

Відомо також, що у 1870-х роках Базилевський продав маєток купцеві, вихідцеві із полтавських німців-колоністів Вільгельму Трепке.

За переписом 1859 року в селі було 95 дворів, 497 жителів — головним чином кріпосних селян, діяв винокурний завод. В. Трепке створив в селі економію. Це було зразкове господарство на п'ятистах десятинах землі, де застосовували восьмипільну сівозміну.

Навесні 1902 року в Парасковіївці відбулись селянські заворушення, коли разом з жителями сусідніх сіл вони рушили на економію панів Трепке. під час революційних подій 1905—1907 років жителі села розібрали майно економії, за що деякі люди були заарештовані.

У 1918 році розпочався період першої більшовицької окупації. Під час Визвольних змагань влада у селі змінювалась декілька разів.

У 1922 році в Парасковіївці було організоване перше товариство із спільного обробітку землі, а у 1924 році перші селянські товариства були перетворені в артіль «Зоря». Після анархістсько-більшовицького вересневого повстання 1923 року, яке зазнало поразки в Болгарії, на Полтавщину переїхали політичні емігранти, і в Парасковїївці в маєтку Трепке у 1924 році організували комуну імені Благоєва, членами якої були переважно болгари-емігранти. Комуна імені Благоєва проіснувала до 1932 року.

У 1938 році село відвідав один із папанінцівКраєзнавці називають різні прізвища Є. К. Федорова (В. Н. Жук) чи Е. Т. Кренкеля (В.Шкляр). З того часу місцевий колгосп «Зоря Перемоги» був перейменований на колгосп імені Папанінців.

У 1941 році село Парасковіївка було перейменовано в село Куликове на честь маршала, Героя Радянського Союзу Григорія Івановича Кулика — вихідця з сусіднього хутора Дудникове. У 2016 році село перейменоване на Коломацьке.

На фронтах Другої вітової війни 478 куликівців. У застінках гестапо загинули В. П. Гулій, колишній голова колгоспу ім. Папанінців, П. М. Гуржій та М. К. Чередниченко, яких було залишено для організації партизанської боротьби в тилу ворога. 23 вересня 1943 року воїни 5-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту визволили Куликове від німецьких загарбників. Село лежало в руїнах. 180 чоловік з Куликового вивезли на каторжні роботи до Німеччини, дванадцять з них загинули в концтаборах. Матеріальний збиток, завданий нацистами в роки війни, склав 17 мільйонів 960 тисяч карбованців у цінах того часу.

У післявоєнні роки завдяки наполегливій праці колгоспників економіка села зростала. У 1959 році в селі була відкрита колгоспна галерея мистецтв, яка налічувала понад 130 творів живопису і графіки, а у 1963-му — колгоспний музей, експозиція якого налічувала більше 100 експонатів. Сьогодні ці заклади культури не працюють.

До 2017 року було центром Коломацької сільської ради, до якої входили також села Дудникове і Степанівка.

У 2017 — 2018 рр. у складі Степненської сільської територіальної громади (Полтавська область).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Коломацької сільської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Полтавського району (1925—2020), село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська77094.6%російська445.4%Усього814100%

Економіка ТОВ АФ «Куликове».

Об'єкти соціальної сфери Школа. Лікарня.

Історичні і ландшафтні пам'ятки

У центрі села створено дендропарк: на площі 16,9 гектарів, висаджено 10 тисяч різних порід дерев. Куликівський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва 1966 року створена за ініціативи та сприяння голови колгоспу імені Благоєва заслуженого агронома УРСР Феодосія Євгеновича Цибулька. Сучасний видовий склад нараховує 82 видів рослин та 7 декоративних форм.

До прийняття закону про декомунізацію, у центрі села стояли пам'ятники Григорію Кулику, Димитру Благоєву, Цвятку Райнову, а також пам'ятник на честь болгарських комунарів, які померли наприкінці 1920-х — початку 1930-х років, встановлений у 1974 році.

На даний момент лишився лише пам'ятник на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 року під час визволення Куликового від німецько-нацистських окупантів, споруджений в 1955 році, пам'ятник полеглим воїнам-землякам, пам'ятник на могилі заслуженого агронома УРСР Феодосія Євгеновича Цибулька.

В той же час, відомості щодо зняття в селі пам'ятників комуністичним діячам, а також ліквідації радянських символів в селі відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (із змінами) дещо не відповідали дійсності. А саме, тільки 13 травня 2022 року було демонтовано пам'ятник співробітнику НКВС СРСР, соратнику Леніна і Сталіна, члену Центрального Комітету Болгарської Комуністичної партії Цвятко Колеву РодойновуУ селі Коломацьке Полтавського району демонтували пам’ятник болгарському комуністу-соратнику Сталіна. 13.05.2022, 08:20. Відомі люди

Народились Головко Борис Олександрович — український художник-оформлювач, заслужений майстер народної творчості УРСР.

Примітки

Література Полтавщина:Енциклопедичний довідник. Довідник. (За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992). Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Полтава:, «Полтавський літератор», 2009.

Джерела Оглядова екскурсія по Полтавському району. adm-pl.gov.ua Населенные пункты Полтавского района. our-travels.sumy.ua

Посилання Куликове на сайті Верховної Ради Прогноз погоди в селі