Віталій Семенович Кра́вченко ( 5 лютого 1924, Свердликове) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1995 року.

Біографія Народився 5 лютого 1924 року в селі Свердликовому (нині Голованівський район Кіровоградської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985), медалями «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За відвагу» (17 лютого 1972)Кравченко Виталий Семенович / Память народа. .

1950 року закінчив Харківський художній інститут, де навчався зокрема у Михайла Дерегуса, Олексія Кокеля, Єфрема Світличного, Йосипа Дайца. Упродовж 1950—1953 років викладав у Ворошиловградському художньому училищі. З 1957 року працював у видавництві «Дніпро» у Києві: до 1964 року обіймав посаду художнього редактора; у 1966—1967 роках — головного художника.

Жив у Києві в будинку на провулку Івана Мар'яненка, № 14, квартира № 14 та в будинку на, провулку Бастіонному, № 9, квартира № 27Кравченко Віталій Семенович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 74..

Творчість Працював у галузях станкового і монументального живопису, книжкової графіки. У реалістичному стилі створював жанрові картини, портрети, пейзажі. Серед робіт: живопис

«Форсування річки Міус» (1950); «Заочник» (1957); «Ой не п'ються пива-меди» (1961); «Кругом не­­правда і неволя» (1964); «Багряні ночі» (1965—1967); «Григорій Сковорода» (1967); «Щед­­ре літо» (1968); триптих «А мій жребій з голяками (Григорій Сковорода)» (1972); «Ряд­­ки болю і гніву (Андрій Малишко)» (1985); «Андрій Головко» (1988); «Ниви-перелоги» (1989); диптих «Я напишу про вас, дру­­зі (Олесь Гончар)» (1990); «Богдан Хмельницький» (1991); «Петро Дорошенко» (1992); «Старий сад» (1994); «Ранок» (1995); «Галшка Гулевичівна» (1997); «Іван Мазепа» (2000). </div> На шевченківську тему виконав малюнок «Ой не п'ються пива-меди» (1961, гуаш). ілюстрував книги роман «Правда і кривда» Михайла Стельмаха (1961); повість «Музыкант» Тараса Шевченка (1962); повість «Поетова молодість» Леоніда Смілянського (1963); «Твори» Григорія Сковороди (1972; диплом ІІ ступеня Республіканського конкурсу кращих видань). монументальний живопис мозаїка «Козак Мамай» на фасаді Будинку культури у селі Усти­­мівці Полтавської області (кінець 1970-х років); діорама «Урочиста зустріч донських козаків на Запорозькій Січі» (1977, Національний музей історії України у Києві). Також у 1999–2000 роках брав участь у розписах відновленого Михайлівського Золотоверхо­­го собору у Києві.

Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, зарубіжних — з 1959 року. 1958 року став лауреатом 3-ї премії Всесоюзного конкурсу у Москві на кращу книжку.

Примітки

Література Кравченко Віталій Семенович // ; Кравченко Віталій Семенович // ; Кравченко Віталій Семенович // , С. 325;